Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » СУЛМ

Обставина
СИНТАКСИС

Обставина

Обставина — це другорядний член речення, що характеризує дію або ознаку з точки зору їхньої якості, кількості, інтенсивності, місця, часу, мети й причини.

Обставини можуть виражатися прислівниками, дієприслівниками, іменниками, інфінітивом, фразеологізмами й синтаксично нерозкладними словосполученнями. Оскільки ці ж мовні одиниці можуть виконувати й інші синтаксичні функції, основним фактором, що визначає той чи інший член речення як обставину, слід уважати його значення в реченні.

Спеціалізованою формою вираження обставини є прислівник, оскільки бути обставиною — основна синтаксична функція цієї частини мови: «Уранці йшли бадьоро, швидко, легко: вітер дув збоку, а не супроти» (Г. Тютюнник).

Подібно до прислівника функціонує й дієприслівник: «Співають ідучи дівчата» (Т. Шевченко). Разом із залежними словами дієприслівник утворює дієприслівниковий зворот і виступає в реченні як відокремлена обставина: «Під'їжджаючи до дому разом з Катериною, Кравчина помічає світло і рух у домі» (О, Довженко).
 
Надзвичайно активно в ролі обставин виступають іменники з прийменниками й без них: жити в Києві, вештатися вулицями міста, говорити басом.

Інфінітив може бути обставиною мети й означати дію, заради якої відбувається основна дія: піду вчитися, сів їсти, ліг поспати.
 
Фразеологізм також здатен виступати в ролі обставини: зігнутися в три погибелі, працювати засукавши рукава, зробити як кіт наплакав.
 
Як єдиний член речення — обставина — виступають кількісно-часові сполучення: прожити вісім років.

Обставини найчастіше підпорядковуються дієсловам (дієприкметникам, дієприслівникам). Можуть вони відноситись і до прикметників та прислівників: дуже холодно, надзвичайно розумна людина.

Крім того, обставини можуть стосуватися не одного конкретного слова, а всього речення. У такому разі вони стоять на початку речення й найчастіше означають місце чи час, на тлі яких розгортається дія в реченні: «В Лос-Анджелесі пальми синтетичні уже вростають коренем в асфальт» (Л. Костенко); «Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи і дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись» (О. Довженко).

Обставини характеризують умови дії, стану чи ознаки в найрізноманітніших аспектах. За значенням вони традиційно поділяються на такі групи:

1. Обставини способу дії. Відповідають на запитання як?, означають якість дії, стану, ознаки та спосіб їх вияву: «Батько ставився із зневагою до Холода» (О. Довженко); «...Я прудко побіг через сіни і двір до клуні навшпиньки» (О. Довженко); «І раптом сильно, голосно, металічно б'є у вухо: "Дозволяю!"» (В. Винниченко).

Обставини цієї групи можуть мати значення порівняння.
Вони виражаються:
а) орудним відмінком іменника: «Звуки струн моїх дрижать. В стіни, в вікна б'ються градом, То каскадом, водоспадом Набіжать і одбіжать» (Г. Чупринка);
б) іменниками з прийменником подібно до: «Колись цими степами подібно до чорної хмари сунула орда» (газ.);
в) порівняльними зворотами зі сполучниками як, ніби, наче, буцім і т. ін.: «Будинки, як чотири високі скелі, обступають подвір'я» (О.Гончар).

Серед обставин способу дії виділяється група обставин, що вказують на сумісне чи роздільне виконання дії. Вони виражаються прислівниками разом, удвох, по одному, на самоті, вроздріб, гуртом, віч-на-віч і т. ін.: «Гуртом і батька добре бити» (нар. творчість); «І пішли вони разом обойко полем» (Марко Вовчок); «Вчотирьох вони стояли перед сином і сіпалися, немов прип'яті до однієї мотузки» (В. Діброва).

2. Обставини міри й ступеня. Відповідають на запитання наскільки? Характеризують дію чи ознаку за ступенем і мірою їхнього вияву. Ці обставини можуть підпорядковуватися дієсловам, прикметникам та прислівникам. У ролі обставин цієї групи виступають слова на зразок: дуже, трохи, ледве, надзвичайно, впень, вщерть, вволю, дотла, догола, до нитки, разів шість, тричі, цілий тиждень і т. ін.: «Від самого спуску і до церкви — третини села як не було: вигоріло дотла» (О. Довженко); «Банько стенув плечима, постояв ще трохи, зітхнув невміло, по-дитячому, і поїхав» (Г.Тютюнник); «Голова усміхнувся до Степана, дещо офіційно потиснув йому червону від іржі руку» (Г. Тютюнник); «Знаю, знаю. Скільки разів обпікався» (В. Діброва); «Сповнилось серце ущерть» (Леся Українка).

До цієї групи належать означально-якісні прислівники у формі вищого ступеня порівняння: «Ще трохи краще край Господніх брам людська душа себе відчути може» (В. Стус); «Не слуха Жаба, дметься гірш» (Л. Глібов).

3. Обставини місця. Відповідають на запитання де? куди? Означають: а) місце, в якому відбувається дія (де?), б) намок руху {куди? звідки?); в) шлях руху: «Ліворуч і праворуч гримить кам'яний Будапешт» (О. Гончар); «Я скликав в суботу не в таборі, не в гетьманському наметі, а на пасіці, знайденій метким моїм Демком» (П. Загребельний); «Плавким льотом Над болотом Чайка лине, чайка в'ється» (Г. Чупринка);
«Віє метелиця, Крутиться, мелеться, Котиться полем у млі» (Г Чупринка); «Біг і прибіг я до вільного моря» (О. Олесь).

4. Обставини часу. Відповідають на запитання коли? доки? відколи? Означають: а) час, у який відбувається дія (коли?); б ) вихідний або кінцевий момент виконання дії {доки? відколи?): «Взавтра зранку козаки мої забирають гармати, хоругви і вогнепальну зброю» (П.Загребельний); «По дорозі дідусь сказав, що ми молодці» (газ.); «Він з'явився обідньої пори в невеличкому містечкові» (Ю.Винничук); «До самого ранку горів у нас вогонь на курені над Десною» (О. Довженко).

5. Обставини мети. Відповідають на питання для чого? з якою метою? Вказують на мету виконання дії. Виражаються прислівниками навмисне, зумисне, навіщо, на зло, інфінітивами, а також іменниками з прийменниками. Іменники — обставини мети — часто вводяться за допомогою прийменників для, заради, з метою, в інтересах, на честь і т. ін.: «Йому здавалось, що все це робиться навмисне, йому на зло» (газ.); «Заради досягнення мети вони готові на все» (газ.); «Раз Жаба вилізла на берег подивиться та й трошечки на сонечку погріться» (Л. Глібов); «Курей тим часом із десяток прийшло напитися води» (Л. Глібов).

6. Обставини причини. Відповідають на питання чому? з якої причини? Означають причину настання дії чи ознаки: «Спросоння Андрій не міг нічого второпати» (газ.); «Годі вам брехати та одно другого знічев'я вихваляти» (Л. Глібов); «А як вони були посварилися, то вона зозла й пішла за того спортсмена» (В.Діброва).

Обставини причини — іменники — вводяться за допомогою прийменників від, з, через, з нагоди, з причини, завдяки, в силу, на
основі
і т. д.: «Внаслідок дезінтеграційних процесів відпадає Північ» (журн.); «Через ту бандуру бандуристом став» (нар. творчість); «З кохання плакав я, ридав» (П. Тичина).

7. Обставини умови. Відповідають на питання за якої умови?: «Сам генерал Макар Нечипорук ...кинув на виручку Кравчині весь полк, пообіцявши, в разі невдачі, здерти з нього шкіру» (О. Довженко); При пожежі дзвонити 101.

8. Обставини допусту. Відповідають на питання всупереч чому? Означають обставину, всупереч якій відбувається дія. Обставини допусту — іменники — вводяться за допомогою прийменників всупереч, наперекір, незважаючи на. Напр.: «Незважаючи на недавню травму, він узяв участь у матчі» (газ.).

Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів,
В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.




Категорія: СУЛМ | Додав: ychitel (11.05.2012)
Переглядів: 11798 | Коментарі: 3 | Теги: міри, допусту, способу, мети, причини, дії, обставини, місця, часу, умови | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz