Складнопідрядні речення з підрядними часу - СУЛМ - Мова - Каталог статей

СИНТАКСИС

Складнопідрядні речення з підрядними часу

Складнопідрядним реченням з підрядним часу називається складне речення, підрядна частина якого вказує на час дії або стану, про які повідомляється в головному реченні. Вона відповідає на питання коли? як довго? відколи? доки? на який час? Напр.: «Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає?» (О.Олесь).

Підрядне часу пов'язується з головним реченням сполучниками коли, як, якже, поки, доки, відколи, тільки, тільки що, як тільки, ледве, лиш, лише, скоро, щойно, складеними сполучниками в той час як, в міру того як, після того як, перед тим як, до того як, з того часу коли, з тих пір як, видо-часовими формами дієслів-присудків головного і підрядного речень.

У залежності від способу приєднання підрядної частини до головної підрядне часу може:
1) конкретизувати, розкривати зміст співвідносного слова, яке виступає в головному реченні в ролі обставини часу: «Ледве встигли вони вмитись і повдягати свої парадні кунтуші, як із замкової вежі... розляглися звуки фанфари» (В. Гжицький);

2) уточнювати обставину часу головного речення, виражену здебільшого прислівником незайменникового походження: «Потім, коли висохнуть сльози, я таки втягаю солому і заходжуюсь топити» (Г.Тютюнник);

3) виконувати функцію відсутньої в головному реченні обставини часу, поширюючи головну частину складнопідрядного речення в цілому: «І тільки ти в кімнату підеш з ґанку, Погасне тихо й журно свято скрізь...» (О.Олесь).

Підрядна частина може стояти перед головною, в середині та після головної частини: «Коли їхали по шосе, із корзинки випала "Женщина і соціалізм" — пом'ята, некрасива книжка» (М.Хвильовий); «З Чаргаром мені так і не вдалося побачитись, аж поки прийшла зима» (М.Хвильовий); «Перед тим, як іти на трибунал, їх гарненько поголили, звеліли причепуритись...» (І.Багряний).

Складнопідрядні речення з підрядними часу можуть указувати:
1) на відношення одночасності (повної або часткової): «Якраз тоді, коли заклалась була велика держава, коли сподіватись було кращого життя, татари вкрили наш край і підрізали крила народу-орлу» (І.Огієнко); «Коли вже підвода з возним і вояками рушила з місця, на вулиці показався горбань Фока» (В. Гжицький);

2) на відношення різночасності, послідовності: «Доки сонце зійде — роса очі виїсть» (нар. творчість); «Другого дня після того, як Микола покинув Нимидору й пішов на заробітки, Нимидора мусила йти на панщину» (І.Нечуй-Левицький). (Дія або стан підрядного речення може як передувати дії чи стану головного речення, так і відбуватися після головного);

3) на часові межі, період тривання дії або стану головного речення: «Катранник лежав, аж поки нагодилися хлопці з села, що їхали возами...» (В. Барка);

4) на постійну повторюваність послідовних дій або станів: «Коли не їдь, то все підпирай воза спиною» (І. Нечуй-Левицький).

Ці відношення виражаються різними засобами синтаксичного зв'язку (сполучниками, сполучними словами) та видо-часовими значеннями дієслів-присудків. Так, коли присудки головного і підрядного речень виражені дієсловами недоконаного виду у формі теперішнього, минулого або майбутнього часу і підрядна частина приєднується до головної сполучниками коли, як, час дії головного речення збігається з часом дії або стану підрядного речення.

На часову межу (початковий або кінцевий момент) дії головного речення вказують сполучники і сполучні слова поки, доки, відколи, з того часу як, до того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве. Різночасність, послідовність дій головного та підрядного речень виражається за допомогою складених сполучників після того як, перед тим як, до того як.

Коли сполучник переходить у головне за змістом речення, виникають так звані «обернені» відношення, або взаємна підрядність: «Андрій спустив на воду човна і вже хотів був рушати, як в вільшині запорощало гілля і на луку вибігла захекана дівчина» (Г.Тютюнник). (Пор.: Коли Андрій спустив на воду човна, у вільшині запорощало гілля...) Взаємна підрядність характерна, насамперед, для речень, головна частина яких містить дієслово встигати з заперечною часткою не: «Андрій ще не встиг зорієнтуватися, як його взяли за руки й за ноги й потягли в коридор» (І.Багряний); «Ззаду щось зашелестіло, і не встиг Тимко обернутися, як чиїсь теплі ніжні руки закрили йому обличчя» (Г.Тютюнник), — або дієслово доконаного виду, що позначає дію, до завершення якої настає дія або стан підрядного речення. Для цього типу складнопідрядних речень із підрядним часу характерна постпозиція підрядної частини.

Часові відношення в складнопідрядних реченнях із підрядними часу можуть ускладнюватися умовно-наслідковими, з'ясувальними та ін.: «Тануть, в'януть сніги, Як крізь хмари летючі Гляне сонце блискуче...» (О.Олесь). (Підрядне речення часу з відтінком причин.)

Головна й підрядна частини можуть об'єднуватися спільним підметом: «Дома Федір Нестерович довго нишпорив у коморі, доки знайшов спшренькі, ще госпітальські милиці» (Г. Тютюнник).