Частина складних речень одночасно містить ознаки і складносурядних, і складнопідрядних. Такий перехідний тип синтаксичного зв'язку характерний для речень, що поєднують підрядні засоби зв'язку між предикативними частинами і сурядні змістові відношення між ними. Це складнопідрядні речення з підрядною частиною приєднувальною (супровідною), складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами та складнопідрядні речення з пояснювальними відношеннями між частинами.
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ПРИЄДНУВАЛЬНИМИ (СУПРОВІДНИМИ)
Складнопідрядним реченням з підрядним приєднувальним (супровідним) називається речення, підрядна частина якого містить у собі додаткове повідомлення, пояснення з приводу того, про що говориться в головному реченні, наприклад: «Протягом багатьох років наукові співробітники ставили питання про закріплення за ними науково-дослідницьких тем, на що отримували категоричну відмову дирекції» (газ.); «Проголошення на пленумі ЦК ВКП(б) 24 січня 1933 року головною державною небезпекою на Україні націоналізму відкрило шлюзи для повального терору проти української інтелігенції, проти "контрреволюціонерів з партійними квитками в кишені", призвело до інфільтрації доктрини про український націоналізм в усі сфери суспільного і культурного життя республіки, що давало підстави для пошуків і "викриття" українського націоналістичного підпілля, а отже — для узаконення терору» (М. Жулинський).
Особливістю складнопідрядних речень цього типу є відносна самостійність і завершеність (як за структурою, так і за змістом) головної частини, що не вимагає підрядної, і несамостійність підрядної, яка приєднується до головної частини сполучними словами що (в різних відмінках з прийменниками і без прийменників), де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, як, наприклад: «Літак возить свіжозарізаних барашків для шашлика, чого звичайно, не передбачено в "Капіталі" Маркса, в розділі "Історична тенденція капіталістичного нагромадження"» (В. Барка); «Аж надвечір пощастило влізти в вагон, відчайдушно штовхаючи сильніших, через що навіть забув чоловік спитати про дорогу і поїхав у несвій напрямок» (В.Барка); «Тільки один написав щось у центральну пресу, після чого стало багато краще, бо вже не подавали гнилої риби, а подавали гнилі сосиски» (М. Хвильовий).
У зв'язку з самостійністю головної частини від неї до підрядної не можна поставити питання. У головній частині не може бути співвідносного слова: «Насамперед — можна ходити, стояти, танцювати, лежати і, якщо хочеш, навіть битися головою об стіну — нікому до того не було ніякого діла, як не було й ніякого від того ефекту» (І.Багряний).
Деякі часто вживані супровідні конструкції перетворилися на стійкі звороти: що й треба було довести, як і треба було сподіватися тощо: «Розбуркала мене, як і треба було чекати, весна» (М.Хвильовий).
За характером зв'язку складових частин складнопідрядні речення з підрядною частиною приєднувальною (супровідною) наближаються до складносурядних, і приєднувальний зв'язок можна розглядати як особливий тип синтаксичних зв'язків між словами в межах простого речення чи між частинами складного речення.
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ЗІСТАВНИМИ
ВІДНОШЕННЯМИ МІЖ ЧАСТИНАМИ
Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами становлять перехідний тип між складнопідрядними і складносурядними реченнями. Формально вони мають підрядну частину, бо містять у собі підрядні сполучники або сполучні слова (коли... то, тоді як, у той час як, чим... тим, у міру того як, якщо... то, хай... однак), але ці сполучники можна замінити на сполучники сурядності без утрати значення, оскільки підрядний зв'язок у таких реченнях настільки слабкий, що легко руйнується. Напр.: «Коли там хати, то тут будинки, коли там пияцтво, то тут здоровий відпочинок, коли там бруд, то тут зразкова чистота й зразковий порядок...» (М. Хвильовий); «Як у свій час носили винниченківські сорочки, так тепер наше глухе місто поринуло в матеріалізмі» (М. Хвильовий).
Зміст частин може зіставлятися в плані якісному, кількісному або часовому. Більша частина сполучників утрачає в цих реченнях своє основне значення (часове, умовне): «Дешевка тут була надзвичайна: коли, припустім, десь пачка цигарок коштувала сімнадцять копійок, то тут брали всього (за ту ж таки пачку) тридцять п'ять» (М.Хвильовий).
Зіставні відношення ускладнюються додатковими відтінками: часове співвідношення може мати додаткові відтінки допустовості, протиставлення, поступового якісного зростання ознаки: «І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою ставала заграва, вужчою — вогняста смуга у воді понад лозами, наче хвилі ткали її кудись під берег» (Г.Тютюнник).
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПОЯСНЮВАЛЬНИМИ ВІДНОШЕННЯМИ МІЖ ЧАСТИНАМИ
Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами називається речення, одна з частин якого пояснює другу, конкретизує її значення, передає його іншими словами. Підрядна пояснювальна частина приєднується до пояснюваної за допомогою сполучників тобто, а саме, як-от і завжди займає постпозицію. Напр.: «Час був найсприятливіший для полювання, тобто тільки починало світати» (газ.).
Чіткий порядок частин, змістова зумовленість другої частини і фіксоване місце в ній сполучника, а також подібність першої частини до головної наближають цей тип речень до складнопідрядних, а відношення пояснення та семантико-синтаксична однотипність частин споріднюють його зі складносурядним.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
