Мовленнєвий синтаксис багаточленних складних речень буде неповним, якщо в різноманітності їх не виділити і не проаналізувати ще один тип — складні синтаксичні конструкції.
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок.
У складних синтаксичних конструкціях умовно можна виділити кілька варіантів їхньої побудови. 1. Так, функціонують у мові складні синтаксичні конструкції з сурядним зв'язком між блоками (компонентами) і підрядним усередині компонентів, принаймні хоча б в одному з них, напр.: О, я хотів тобі сказати, Що те колоссячко вусате — То невсипущий хліб мозільний, То молодим калач весільний, То для дітей пахуча булка. То хліб, що матінка гуцулка З долівки вчила піднімати, Як батька в руку, цілувати; | Та я мовчав... (Д. Павличко);
Я йшов покірно, Бо я любив тебе надмірно; | Але мені тоді здалося, Що то не золоте колосся, Що то любов мою безмежну Стоптали так необережно (Д. Павличко); «А через літо викопають криницю, | і під золоту шапку осені з її глибин людина викрутить корбою відро води, вип'є кухоль цього цілющого трунку, вихлюпне краплини позад себе через плече, як заповідає давній звичай — і на тих місцях, де впали крапельки води, виростуть мальви, бузок, калина» (В. Качкан).
2. Складні синтаксичні конструкції з безсполучниковим зв'язком між блоками і підрядним у середині їх (у всіх, чи в кількох із них, чи хоча б в одному). Підрядна залежність у середині блоку може бути різна: і паралельна, і супідрядна, і послідовна, напр.: «Смішно й соромно було дивитися, як наші курсові старости й підстарости, відмінники-активісти й активісти-невідмінники, що п'ять років на всіх зборах з таким ентузіазмом виховували в нас, своїх товаришах, високу моральність і самовідданість, пхалися тепер один з-поперед одного до дверей комісії, щоб одержати кращі призначення, хоча б у передміську зону, | інші, ще вчора такі запеклі романтики, яким, здавалося, крім "зеленого моря тайги ", нічого від життя більше не треба, виходили з аудиторії, де засідала комісія, в сльозах або смертельно бліді, бо їм відмовили у вільному дипломі; | ще інші снували по коридору од гурту до гурту й заводили регати з молодшокурсниками, бо знали, що їхню справу вже "влагоджено" і периферія їм не загрожує» (Г.Тютюнник). У цьому реченні три блоки, що з'єднані між собою безсполучниково. В кожному з них є головна і по три підрядні частини з різнотипним підрядним зв'язком. «Очі — ніби з весняної хмари: | у них і подив від того білоповеневого квіту, що затоплює навесні цей підлісний масив міста, і якась сторожкість, яку можна побачити тільки в очах матері, і мудра задума, що влягається десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені» (В. Качкан). У реченні два блоки. Перший складається з однієї предикативної частини, другий — складнопідрядне речення з трьома підрядними частинами.
3. Складні синтаксичні конструкції з безсполучниковим і сурядним зв'язком між компонентами (блоками), тобто на першому рівні поділу, і підрядним між предикативними одиницями в середині блоків, тобто на другому, нижчому, рівні поділу, напр.: «Киянам я співчував, пам'ятаючи, як тяжко було мені колись їхати з села, де лишалася мама, товариші, весь мій улюблений світ; решта викликала посмішку, бо видно ж, що людина хвора, вражена пошестю, що їй хочеться того, чого хочуть усі,| і, якщо вона не матиме того, що мають усі, життя її пропаще» (Г.Тютюнник). Між компонентами цього речення — безсполучниковий і сполучниковий сурядний зв'язок, різна інтонація, різні розділові знаки: крапка з комою, кома. Між предикативними одиницями в середині компонентів зв'язок підрядний і розділові знаки ставляться згідно з правилами пунктуації. Ще приклад: «Скрізь, де з'являвся князь, приєднувалися до нього кінецькі старости з тисяцькими й сотниками; |якщо Ярослав хотів що-небудь спитати в робочих людей, наперед нього миттю вискакував староста або тисяцький і випереджав князя у його намірі; | Коснятин непомітно всміхався під пишним русявим усом, а Ярослав ще більше темнів лицем, супився, але не мовив нічого, повертав коня, їхав далі» (П. Загребельний).
4. Складні синтаксичні конструкції з безсполучниковим зв'язком між компонентами і сурядним в середині їх, між предикативними одиницями; чи навпаки — сурядний зв'язок між компонентами і безсполучниковий в середині їх, напр.: «Між темним небом і темною землею провисли важкі водяні запони, якось ніби в один день виповнився загрозливо Волхов, понабухали ручаї, потемніли лісові озерця, захлющало в пущах і болотах, поналивалися всі щонайменші виямки й заглибини, | але не радісна прозорість і ласкавість жила в тих водах, а похмура стривоженість, чи то викликана передчуттям довгої холодної зими, а чи, може, настанням пори майже цілковитої відрізаності Новгорода від усього світу» (П.Загребельний); «Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; | він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса» (Д.Павличко).
5. Складні синтаксичні конструкції з безсполучниковим зв'язком між компонентами і мішаним між предикативними одиницями: сурядним, різними типами підрядного, безсполучниковим, напр.: «В цей день мені випадає базарувати на подільському ринку: | я закуповую на весь тиждень картоплі, свіжої олії, квітів, таких, що довго стоять, редьки та базікаю з базаровими жінками про всяку всячину, приміром, про те, треба чи не треба підсипати суперфосфату, як садять грядки, яким буде се літо на врожай тощо, а якщо трапляються тітки з прив'ялими ознаками колишньої вроди, то жартома присватуюся до їхніх дочок, виходячи з такого міркування: якщо вродлива мати, то вродлива й донька» (Г.Тютюнник); «Тільки-но я поминаю останній, низовий будинок нашої вулиці, від спокою, що огортав мене там, нагорі, не лишається й сліду: | співають на крутих звивах колії трамваїв, коротко й різко сигналять машини, скриплять гальма, підтюпцем біжать від автобусної зупинки до базару сільські жінки з кошиками та клунками за плечима — припізнилися» (Г.Тютюнник).
Існують також складні багаточленні речення, де можна було б, на перший погляд, виділити деякі предикативні одиниці в самостійні речення. Але є причини семантичного характеру, які не дають змоги цього зробити без утрати певних відтінків і загального цілісного значення складного речення, загальної цілісної картини описуваного явища, події тощо, напр.: «Болота миттю всмоктували й поглинали все покладене посеред їхніх непевних хитависьк; високі береги обронювали кручі, обсипаючи разом з ними й мостіння; пущі перегороджували буреломами тісні просіки, які вели до вузьких перехідних кладок; густі сніги завалювали вцілілі на водах щонайміцніші будування, безслідно загортали їх, гнітили й нищили; морози заковували все недоруйноване, недоламане, недотрощене в безжальну кригу, і лиш подекуди крізь ту морозяну білість простромлювалося чорне пакілля, нікчемне й тихе, мов безсиле благання; весняні води зносили на ріках усі мости й кладки, не полишаючи навіть опор, але люди не відступали, на місце мостів знесених, понищених лагодилися нові, тесалося нове дерево й клалося знов у тих самих місцях, а оте, знесене ріками, з прослідами людських ніг на собі дерево виловлювалося нижче за течією, щоб знов десь лягти поміж: берегами річки або ручаю, і так тривало довго, але не вічно, дерево мало свій кінець, воно або згорало в пожежах, або стоптувалося, або ж трухлявіло, дерево, нарешті, вмирало коло людини так само, як і вона, і може, й було воно дороге людині своєю минущістю, на противагу каменю з його пиховитим безконечним триванням, в цій землі камінь міг належати хіба що богові, людині ж слугувало дерево, слугувало в усьому помітному й непомітному, також і в мостах, роблячи їх потрібними й корисними для хазяїв і примарливо-непомітними для чужинців» (П.Загребельний). Ця синтаксична конструкція складається з двадцяти предикативних одиниць, які поєднуються різнотипним сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком і створюють цілісну картину, дають цілісне уявлення.
Як показують спостереження, предикативні частини об'єднуються в щойно аналізовані синтаксичні конструкції на основі більш складних і різноманітних логічних зв'язків порівняно з іншими типами речень. З точки зору інформаційного наповнення складні синтаксичні конструкції незрівнянно багатші, ніж, наприклад, прості речення, є незамінними при необхідності створення цілісного уявлення про складний предмет розмови.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -