СИНТАКСИС Синтаксичні конструкції зв'язного мовлення
Прості й складні речення, хоч і виражають певний зміст, у реальному писемному й усному мовленні є лише елементами для побудови більш складних мовних утворень, які мають назви одиниці тексту, текст. Причому найчастіше текст утворюється не безпосередньо з речень, а з одиниць, які становлять сукупність речень. Це пов'язане, наприклад, із тим, що в мовленні не лише повідомляється про щось, але й зміст цього повідомлення розгортається, усвідомлюється, тобто навколо одного змістового центру об'єднуються додаткові повідомлення. Може бути й інакше: один зміст передається розчленовано — з допомогою не одного речення, а двох, трьох і більше. У таких випадках звичайно утворюються синтаксичні одиниці, більші за речення. Вони характеризуються синтаксичною єдністю, зв'язністю елементів, певними змістовими якостями. Ці одиниці становлять будівельний матеріал для повідомлення змісту, що програмується текстом. У мовленні кожного разу утворюються нові поєднання речень, але процес їхнього творення позначається закономірним, регулярним характером, що й виділяє їх як різновид мовних одиниць вищого рівня — власне комунікативного.
У семантичному аспекті текст сприймається як закінчене, зв'язне змістове ціле. У плані мовленнєвої діяльності текст, відповідно, розглядається як результат цілеспрямованого мовленнєвого акту, безпосередньо сама мовленнєва діяльність, підпорядкована певному комунікативному завданню.
Текст дістає також прагматичне тлумачення (як інструмент мовної комунікації між відправником та одержувачем), розглядається з інформативної точки зору («зображення світу» з різним ступенем об'єктивності). Підкреслюється організаційне начало комунікативної цілеспрямованості, комунікативного задуму.
Численність понять аналізованого ряду має своє закономірне пояснення. У ній дістає вияв і багатозначність самого слова текст, і, головне, різнопланове осягнення того самого об'єкта. Текст — складне, багатопланове утворення, до його розуміння як мовленнєвого витвору також приходять різними шляхами. У зв'язку з тим, що нині триває активний пошук закономірностей текстоутворення, текст зазнає також онтологічного усвідомлення — щодо складу одиниць, які формують його цілісну єдність. Набуло поширення, з одного боку, уявлення про текст як про послідовність речень, що характеризуються значеннєвою взаємозумовленістю в залежності від загального змісту. З другого боку, подібному розумінню протиставиться погляд на текст не як на суму речень, їхній тематичний набір, а як на систему, в якій функціонує одиниця, що інтегрує сукупність речень, але не зводиться до їхньої суми.
З такої точки зору ми й розглянемо синтаксичні явища, категорії, якими зумовлюється формування текстових одиниць, більших за речення.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
