Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » СУЛМ

Пароніми
ПАРОНІМИ

Паронімами (від гр. para— біля, коло та onyma— ім'я) звуться слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням: кампанія — компанія, гідрат — гідрант, вести — везти, розбещений — розпещений, афект — ефект, дебатувати — дебютувати, негода — незгода, приходити — проходити, мимихідь — мимохіть. Треба мати на увазі, що не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімічними. До паронімів належать ті лексеми, які мають незначну відмінність у вимові, іноді пароніми мають спільну морфему: віра і вірність, ціна і цінність. Семантичні зв'язки між паронімами бувають різні: а) синонімічні — повінь — повідь, тяжкий — важкий, хиткий — хисткий; б) антонімічні — кепський — лепський, еміграція — імміграція, експорт — імпорт, еволюція —революція. Пароніми можуть бути пов'язані певною семантичною близькістю (дефектний — «зіпсований, ушкоджений» — дефективний — «ненормальний», ефектний — «такий, що справляє враження» — ефективний — «дійовий», керівний — керований); можуть належати до однієї тематичної групи (буран — бурун, калина — малина, суниці — полуниці, кіш — ківш). Звукова відмінність між паронімами можлива на початку слова (гамувати — тамувати, линути — ринути), всередині (варта — вахта, промінь — пломінь) і в кінці (адресат — адресант, гриб — грип). Паронімія може створюватися відсутністю одного чи кількох звуків у одного з членів паронімічної групи (талан — талант, роман — романс, вовна — бавовна).

Основу паронімії становлять слова з певними семантичними зв'язками Але в паронімічні стосунки вступають і лексеми, відмінні значенням воля — доля, вода — біда, додолу — додому, шукати — ошукати, верес — вереск. Зважаючи на ступінь звукової близькості, паронімію поділяють на максимальну (калина — малина, коса — роса) та мінімальну (сплеск — блиск). З лексичною паронімією пов'язане синтаксичне явище парономазіі. Парономазія — стилістична фігура, побудована на комічному або образному зближенні паронімів та взагалі співзвучних слів і словосполучень: «Ти йому про Тараса, а він тобі півтораста; Ніколи та на Миколи». Паронімія є важливим стилістичним засобом. Крім парономазії, на її основі створюються каламбури, антитези та інші стилістичні фігури. Водночас звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного: замість факт кажуть фактор, замість уявлення уява, замість пригода нагода і навпаки тощо. Причиною лексичних, а отже, й семантичних помилок стає також нерозрізнення міжмовних паронімів, особливо належних до близькоспоріднених мов. Пор. українсько-російські паронімічні групи сумління сомнение, останній — остальной, уродливий — уродливий, лихий — лихой, дурний — дурной, удавитися — удавиться, калитка — калитка.


Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів,
В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.





Категорія: СУЛМ | Додав: ychitel (10.04.2012)
Переглядів: 8603 | Коментарі: 2 | Теги: пароніми, парономазія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz