Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » СУЛМ

Вживання фразеологізмів та їх трансформація
ФРАЗЕОЛОГІЯ

Вживання фразеологізмів та їх трансформація

З фразеологічного складу української мови як один із способів найяскравішої виразності використовуються розмовні фразеологічні одиниці. Це пояснюється тим, що більшість фразеологізмів належить до розмовних. Рідше трапляються книжні або просторічні. Залежно від ситуації чи контексту автори порізному вживають їх, видозмінюючи чи залишаючи без зміни структуру і значення.
Для введення в контекст фразеологічної одиниці без зміни структури часто послуговуються вставними словами і реченнями, допоміжними словами, сполучниками, частками тощо: «Апетит, як відомо, приходить під час їди» (журн.); «Прямотаки захоплює спритність головного інженера: однією рукою він підписує документи на впровадження раціоналізації, а іншою — заборону на виплату авторам законної винагороди. Виходить щось на зразок дволикого Януса» (газ.). Можуть вводитися фразеологізми й без допоміжних засобів. Так, ідіоми безпосередньо вплітаються в канву речення як головні чи другорядні
його члени, необхідні для повноти висловлення думки: «Ну, все, — подумав тоді Микола Федорович, — здається, з пожежниками владнав». Подумав і... палець об палець не вдарив, аби виправити становище» (газ.).
Прислів'я, приказки, різні сентенції, крилаті вислови вводяться в текст як висновок, підсумок у кінці твору чи абзацу, тому часто виступають наскрізними образами. їм властива більша граматична самостійність, хоч семантикою вони тісно зв'язані з контекстом: «Радість відчуття, що ти відтепер господар новенької квартири, перемагає все. Перемелеться — борошно буде» (газ.).
У функціонуванні фразеологічних одиниць найвиразніше виявляються зображувально-емоційна і зображувально-змалювальна функції. Зображувально-емоційна функція допомагає авторові виявити свої почуття, ставлення до фактів, подій і викликає відповідні емоції в читачів. Зображувально-змалювальна функція фразеологізмів в авторській мові сприяє наочності у вираженні думок і почуттів, які майстер слова прагне передати у формі образних уявлень. Особливо часто трапляються фразеологічні одиниці в різних авторських відступах, які служать поглибленню теми оповіді, дають можливість заволодіти читацькою увагою: «Деякі прописні істини тут виглядають прямо таки загадково. А інколи повороти чудодійства такі круті, що до абсурду доводять. Істину з пантелику збивають» (газ.). У мові персонажів, крім зображувально-оцінної функції, фразеологічна одиниця виконує ще і функцію мовної характеристики чи мовного викриття. Тому в діалогах переважають розмовні, просторічні, розмовно-професійні фразеологізми, яким властива емоційність і оцінність. Напр.: «— І ви з ними за одну компанію,— відповів правдолюб. — Нічого, я ще підберу фактиків і виведу всіх на чисту воду. Можете не сумніватися: виводитиме...» (журн.).
Крім уведення в текст фразеологічних одиниць без зміни семантики і структури, сильний стилістичний ефект художники слова досягають шляхом видозміни і перетворення фразеологізму. З погляду стилістики така трансформація (від лат. transformatio — зміна, перетворення) необхідна для того, щоб оновити семантику і структуру фразеологізмів, аби не стерся фразеологічний образ. Автори часто вдаються до індивідуально-авторського перетворення фразеологізмів, яке відбувається під впливом актуалізації. Від автора вона вимагає такої перебудови семантики і структури, за якої зберігається співвіднесеність з номінативним, вихідним фразеологізмом.
Існує ряд прийомів перетворення фразеологічних одиниць. Семантичні перетворення містять у собі два різновиди — з навмисним обігруванням прямого лексичного значення окремих компонентів фразеологізмів та зіткнення чи протиставлення вільного і фразеологічного значень у словосполученні або реченні. В такому разі створюється фразеологічний каламбур як один із виразних засобів комічного. Під фразеологічним каламбуром розуміється така фігура мовлення, при якій з метою гумору чи сатири використовується фразеологічна одиниця як семантично цілісне, нерозкладне і як вільне словосполучення. Сюди ж зараховуються й ті, в яких тільки одне слово як компонент фразеологічної одиниці сприймається в прямому значенні.
Часткове перетворення семантики фразеологічної одиниці полягає в тому, що залежно від контексту на перший план виступає то пряме, то переносне значення, причому переважає одне з них у конкретному контексті: «Словом, діло закрутилося не на жарт. Узгодили його у різних міністерствах, поставши до відома різні відомства. А коли почули підбадьорююче: ламайте, звичайно ламайте старе, віджиле, те, що заважає рухатись уперед,— то взяли та й зламали. І не якусь там допоміжну хижку, а один із провідних цехів» (газ.).
Повне семантичне перетворення фразеологічної одиниці можливе за умов, коли в мові існує вільне словосполучення, від якого утворився фразеологізм. Несподіване їх зіткнення при відповідній ситуації дає комічний ефект. Таке зіткнення відбувається у вузькому чи широкому контексті авторської мови або мови персонажа. Іноді цей прийом використовується одночасно і в мові персонажа, і в авторській, що дає можливість реалізувати словосполучення в двох планах — фразеологічному і вільному. Напр.: «— Можемо тебе, друже, на руках носити, в президію обирати, портрет твій у цеху повісити, а виплатити тобі гроші, вибачай, не можемо... / пішло, закрутилося. Замість того, щоб новаторів справді на руках носити, їх спровадили в суд, почали дивитися на них, як на користолюбців і порушників спокою» (газ.).
Сатиричне відображення дійсності вимагає створення комічного ефекту, який оголював би внутрішні суперечності явищ, подій. Сама суть комізму полягає в тому, що ці суперечності виражають невідповідність між явищами, котрі існують у дійсності, й тими, на що вони претендують, за що себе хочуть видати. Саме вони й створюють у мові невідповідність прямого й переносного значень фразеологічної одиниці при каламбурі, допомагають глибше розкрити суть фактів і явищ, виявити їхні потаємні зв'язки, часто приховані й несподівані.
Цьому сприяє зміна не тільки семантики, а й структури фразеологізмів, яка полягає в замін і або випущенн і компонентів, поширенн і лексичного складу, контамінації чи руйнуванн і структури фразеологічної одиниці.
Найчастіше майстри пера вдаються до заміни компонентів фразеологічної одиниці, зберігаючи її внутрішню форму: «І все ж насмілюсь запитати у відповідальних будівельників: а може, вустами підлітка глаголить істина?Як думаєте, шановні читачі?» (газ.). Ефект несподіваності створюється при заміні компонента фразеологічної одиниці антонімом: «Крива боротьби з цим лихом низько впала. Бо торік аж трос сіло в калошу, а в нинішньому тільки один (поки що)... Думаєте, хтось репетував: "Миколо, отямся, май клепку в голові!" Аби не такі» (газ.). Іноді компонент замінюється паронімом і викликає своєю несподіваністю комічний ефект: «Гріхом неспасенним було б твердження, що про все це ніхто не знає і не знав. Навпаки! Виявляється, тут не сиділи, склавши руки. Точніше — склавши ручки. Народжувалися постанови, розпорядження, рішення (газ.).
Відоме ще поширення компонентного складу фразеологічної одиниці як один із проявів формальної збитковості. При експлікації, тобто розгортанні, у фразеологізмі значення його, як правило, залишається тим самим, додаткові компоненти лише підсилюють експресивність сполучення. Внаслідок поширення компонентів відбувається їхнє уточнення, підсилення експресії фразеологічної одиниці, актуалізується її внутрішня форма. Серед різних видів такої трансформації частіше вживається атрибутивний, тобто один з компонентів фразеологізму поширюється за рахунок конкретного означення, яке додається до іменника: «— І чому губителів природи ніхто не вдарить як слід по руках?— запитують інші. Риторичні ці оклики чуються вже не рік і не два. Та що з того? Браконьєрська совість непробудно спить. А по шкідливих руках вдарити ніяк, бо нікого досі не схоплено... за шкідливу руку...» (газ.).
До експлікації належить контамінація фразеологічної одиниці. Вона широко використовується в художніх творах, особливо в сатирі. Найчастіше при ній поєднуються сталі словосполучення, які починаються з того самого слова: «І от ми на порозі відкриття: кров смокче з людей самка. І от саме цю двокрилу кровопивцю ми сьогодні, як ніколи, вивчаємо озброєним до зубів оком» (журн.). Можуть зв'язуватися два фразеологізми в один послідовно: останній компонент першого збігатися з початковим другого: «А як же гроші?— запитаєте ви. Оті тисячі... їх просто викинули на вітер, що гуляє в голові витязя. І якби тільки в голові витязя...» (журн.).
Поряд із поширенням компонентів фразеологічної одиниці чи всього її складу, об'єднанням кількох фразеологізмів широко відоме скорочення , тобто зменшення числа компонентів (еліпсис). Воно наявне і в мові, і в мовленні. У мові скоротилися прислів'я, приказки та інші фразеологічні одиниці. Напр.: про вовка помовка (а вовк до хати); око за око (зуб за зуб); собака на сіні (лежить, і сам не їсть, і худобі не дає); ні сіло, ні впало (дай, бабо, сало); чужими руками (жар загрібати легко); (пройшов) крізь вогонь і воду; гріш ціна (в базарний день); ні слуху ні духу (не чути); рука руку миє (і обидві білі живуть); (богові — богове) кесарю — кесареве; ні в зуб ногою (не вштовхнеш); говорила — балакала (та все чортзна-що); заварити кашу (заварив кашу, то й розхльобуй) та ін. Їх легко відновити, бо ще відомі усічені частини.
У сатиричних творах такі фразеологічні одиниці вживаються еліпсованими. Імпліцитність, тобто нерозгорненість, приводить до узагальнення змісту, немотивованості фразеологічного образу і мовної економії: «А далі його раптом потягло на музику: став, ні сіло, ні впало, музикантом у ресторані, потім — електриком у філармонії...» (журн.).
Іноді спостерігається поєднання кількох прийомів зміни структури фразеологічної одиниці, від чого, природно, змінюється її значення. Трансформоване прислів'я ложка дьогтю псує бочку меду змінило структуру і семантику. В контексті воно конкретизувалося, пристосовуючись до нього, і змінило значення: «Вимальовуючи портрет переконаного хапуги, який на очах широкої публіки натоптує кишені державною готівкою, він замішував фарби за перевіреним рецептом: до чайної ложечки правди додавав відро брехні, припущень, вигадок» (журн.).
Таке поєднання різних стилістичних прийомів звичайно наявне в творах досвідчених майстрів слова. Воно допомагає донести свої ідеї до читачів чи слухачів, вплинути на їхні емоції.


Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів,
В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.




Категорія: СУЛМ | Додав: ychitel (13.04.2012)
Переглядів: 11549 | Коментарі: 2 | Теги: поширення, еліпсис, контамінація, перетворення, скорочення | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz