Граматична категорія. Граматичне значення. Граматична форма
МОРФОЛОГІЯ
Граматична категорія. Граматичне значення. Граматична форма
Якщо лексичне значення слова виражається усією його формою, то граматичне — лише частиною звукового комплексу, тобто граматичною формою.
Отже, граматична форма слова — це засіб вираження граматичного значення, показник граматичних значень. Найчастіше виражає одне граматичне значення або й кілька якась одна морфема, наприклад: закінчення -и в іменника. Це може бути і родовий відмінок однини (дороги), і називний множини (батьки, дороги), а закінчення -і виражає і родовий однини (землі), й давальний та місцевий однини, називний та знахідний множини (землі), тобто є омонімічним для кількох відмінків. Проте не можна ототожнювати граматичну форму з морфемою — вона визначається з усього слова взагалі. Зіставляючи з рядом форм слів цього ж граматичного значення, можна простежити такі показники граматичних значень: закінчення -у (пиш-у, нес-у, вож-у) у дієслів першої особи однини, поряд із -еш, -иш, -їш у другій особі однини дієслів теперішнього часу однини; -у, -емо (пиш-у — пиш-емо) у першій особі однини і множини, а флексії -а, -у, -иму у дієсловах несл-а, нес-у, нест-иму виявляють граматичні значення минулого, теперішнього і майбутнього часу дієслів і т. д.
Граматичними формами можуть бути афікси — суфікси й префікси: розоряти — розорити, дати — давати, ступати — ступнути, казати — сказати, нагородити — нагороджувати, співати — заспівати.
Показником граматичного значення може виступати наголос (голови — голови, пізнаю — пізнаю, вибігати — вибігати). Наголос диференціює слова з різними граматичними значеннями, бо за написанням вони однакові.
Засобом вираження граматичного значення іноді виступають різні службов і слова , найчастіше прийменники, частки: через ліс, на руці, без долі, пішов би, пішла б, пішло б, пішли б. Вони ніби уточнюють те, що виражене закінченням, особливо в тому випадку, коли закінчення кількох відмінків омонімічні (у пісні, при підтримці).
Зрідка використовуються суплетивні форми (форми одного й того ж слова, які утворюються від різних коренів чи основ: брати — взяти, я — ми, поганий — гірший, гарний — кращий). Допоміжне значення мають такі засоби граматичних значень, як порядок слів у реченні (Сміх викликає гнів), чергування звуків (перемога — перемозі, заготовити — заготовляти). Інколи граматичне значення встановлюється в контексті (Голова зборів сказала). Якщо ми зіставимо кілька слів між собою в одному якомусь відношенні, то виявимо, що граматичне значення має ще кілька однорідних значень (однина — множина, чоловічий — жіночий — середній рід, доконаний — недоконаний вид та інші), на що вказують граматичні форми слів, однотипні для багатьох із них. Однотипність вияву предметів і явищ у граматиці передається ще більш узагальнено, ніж у лексиці. І хоч граматичне значення тісно поєднується з лексичним, однак у нього інша роль — надавати думці мовного оформлення.
Отже, граматичним значенням називається таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Наприклад, кількісну характеристику між предметами і явищами відображеної дійсності виявляємо в однині і множині граматичної категорії числа, якісна — виражається чоловічим, жіночим та середнім родом у граматичній категорії роду, однотипні відношення до інших предметів та явищ знаходять вираження в граматичних значеннях відмінка. Напр.: Заспівали пісню — у дієслові заспівали закінчення -и та формотворчий суфікс -л- виявляють граматичні значення множини, минулого часу, дійсного способу, а префікс за- вказує на доконаний вид. У слові пісню закінчення -ю виражає знахідний відмінок однини іменника жіночого роду. Граматичні значення таких категорій, як стан, перехідність / неперехідність тощо, у дієслова визначаються за допомогою семантичних засобів.
Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять собою єдність своїх складників. Так утворюється граматична категорія — одне з найабстрактніших понять. Граматична категорія своїх показників не має, вона виявляється через граматичні значення, засобами вираження яких є граматичні форми.
Отже, граматичні категорії — це найбільш узагальнені поняття, які об'єднують однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами. Так, однина і множина становлять категорію числа, недоконаний і доконаний вид — категорію виду, дійсний, умовний і наказовий способи — категорію способу і т. д.
Граматичні категорії своїм обсягом не однакові. Категорія числа охоплює багато частин мови (іменник, прикметник, займенник, дієслово), так само й роду, а категорії часу, способу властиві тільки дієсловам, що пояснюється самим виявом предметів і явищ. Роль їхня також різна. Є граматичні категорії морфологічні (числа, роду, відмінка, часу, стану, способу, виду, особи) і синтаксичні.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
