Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » СУЛМ

Відмінювання іменників (продовження)
МОРФОЛОГІЯ

Відмінювання іменників

До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини: зустріч, подорож, скатерть, піч, сіль, молодь, стать, мазь, грязь, поміч, кров, папороть, пристань, нехворощ, ніч. Цієї відміни також іменник мати, що має закінчення в називному відмінку однини, а у всіх інших набуває флексії, властиві іменникам третьої відміни, та суфікса -ер: матер-і, матір'ю, матер-ів, матер-ям, матер-ями, на матер-ях.

Зразки відмінювання іменників третьої відміни
Однина
Н.— З.        зустріч           ніжність             повінь
Р—Д—М.  зустріч-і         ніжност-і           повен-і
О.               зустрічч-ю     ніжніст-ю          повінн-ю
К.               зустріч-е         ніжност-е          повен-е

Множина
Н.—З.       зустріч-і          ніжност-і          повен-і
Р.               зустріч-ей       ніжност-ей       повен-ей
Д.              зустріч-ам       ніжност-ям      повен-ям
О.              зустріч-ами     ніжност-ями   повен-ями
М.         (на) зустріч-ах (на) ніжност-ях (на) повен-ях
К. як Н.

Для третьої відміни властиві такі ознаки: однотипність роду (жіночий рід) та омонімічність відмінкових закінчень (у родовому, давальному та місцевом у відмінках однини). У багатьох основах слів при відкриванні складів відбувається чергування [о], [е] з [і]: якість —якост-і, радість —
радост-і, річ — реч-і, ніч — ноч-і.
В орудном у відмінку однини голосні не чергуються, зате приголосні, попавши в оточення голосних і внаслідок прогресивної асиміляції приголосних, стають м'якими, подвоюються: пам'ятт-ю, сілл-ю, Прип'ятт-ю, мідд-ю, галузз-ю, Уманн-ю, подорожж-ю, але: радіст-ю, пристраст-ю, скатерт-ю, смерт-ю. Закінчення -ей у родовому відмінку множини властиве всім іменникам третьої відміни, крім мати, що має флексію -ів: постат-ей, галуз-ей, реч-ей, зустріч-ей. У давальному, орудному та місцевому відмінках множини відповідно уніфіковані закінчення -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях): зустріч-ам, маз-ям, реч-ам, тін-ям, стріч-ами, маз-ями, реч-ами, тін-ями, на зустріч-ах, на маз-ях, на реч-ах, на тін-ях.

До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а (-я), які при відмінюванні в непрямих відмінках, крім знахідного й орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят-: галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я. В основному вони означають істоти молодого віку (лош-а, хлоп’-я, слонен-я, лосен-я, порос-я) або здрібнілі предмети (коліщ-а) чи абстрактні поняття (ім’-я, плем’-я).

Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
Однина
Н.     цуцен-я       порос-я        ім'-я
Р.      цуценят-и   поросят-и    імен-і
Д.     цуценят-і     поросят-і     імен-і
З. як Н.
О.     цуцен-ям    порос-ям      імен-ем і ім'-ям
М. (на) цуценят-і (на) поросят-і (на) імен-і 


Множина
Н.    цуценят-а    поросят-а    імен-а
Р.     цуценят       поросят        імен
Д.    цуценят-ам поросят-ам  імен-ам
З.     цуценят       поросят        імен-а
        цуценят-а    поросят-а
О.    цуценят-ами  поросят-ами  імен-ами
М.  (на) цуценят-ах  (на) поросят-ах  (на) імен-ах
К. як Н.

Однотипністю відмінкових закінчень відзначаються іменники четвертої відміни. Різноманітності надають суфікси, які можуть у деяких іменниках то зникати (у знахідному й орудному відмінках), то вживати паралельно суфіксальну і безсуфіксну форми: телям, лошам, племенем і плем'ям — в орудному відмінку однини; тел-я, лош-а, плем'-я — у називному, знахідному й кличному відмінках однини. А такі іменники, як гусен-я, качен-я, цуцен-я, лосен-я, галчен-я, в усіх відмінках зберігають суфікси. У множині суфікси зберігаються теж в усіх іменників. Паралельні форми, омонімічні з називним чи родовим відмінками множини, допускаються у знахідному відмінку: годувати зайчат і зайчат-а, купувати цуценят і цуценят-а.

ВІДМІНЮВАННЯ МНОЖИННИХ ІМЕННИКІВ

Множинні іменники в називному відмінку мають закінчення -и (-і, -ї): сан-и, ножиц-і, Пірене-ї, роковин-и, конопл-і, Лубн-и. У родовому відмінку виявляється три групи іменників, які виділяються за закінченнями: а) із закінченням -ів (-їв): шах-ів, окуляр-ів, збор-ів, пестощ-ів, заздрощ-ів; б) з флексією нульовою: Карпат, конопель, грабель, вмл, Прилук, Черкас, ножиць, входин і в) із закінченням -ей: двер-ей, сан-ей, люд-ей, діт-ей. Спостерігаються паралельні форми в деяких іменників — закінчення -ів (-їв) та нульова флексія: грабл-ів — грабель, грабк-ів — грабок, канікул —канікул-ів, чар — чар-ів.
 
В орудному відмінку, крім закінчення -ами (-ями), властивого багатьом іменникам, з'являється закінчення -ям, -ях: кур-ми, двер-ми, сань-ми, людь-ми, діть-ми. У деяких іменників воно може вживатися паралельно з -ами (-ями): сан-ями, двер-ями, рот-ами.

У давальному й місцевому відмінках іменники з твердим приголосним в основі називного відмінка мають за
кінчення -ям, -ях: сан-ям, кур-ям, сім-ям, люд-ям і на сан-ях, на кур-ях, на сін-ях, на люд-ях, на діт-ях, тобто відбувається чергування твердого приголосного з м'яким.

ВІДМІНЮВАННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ

Українські чоловічі прізвища та географічні назви відмінюються як іменники першої, другої та третьої відмін. Як звичайні іменники, відмінюються чоловічі прізвища на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), але в орудному відмінку вони приймають прикметникове закінчення: Костянтинов-им, Ананьєв-им, Макаров-им, Соболев-им, Косов-им і Косів-им, Батурин-им, Данилов-им, Ільїн-им, Оріхов-им, Луков-им і Луків-им. У географічних назвах такого походження зберігається іменникове закінчення -ом: Костянтинов-ом, Ананьєв-ом, Макаров-ом, Косов-ом, Батурин-ом, Оріхов-ом. У давальному відмінку всі ці іменники не мають синонімічних закінчень, а лише Костянтинов-у, Ананьєв-у, Косов-у і Косів-у, Оріхов-у.

Географічні назви, які складаються з прикметника та іменника, відмінюються в обох частинах: Асканії Нової, Кам'янця-Подільського, Переяславу-Хмельницькому. Але похідні від них прикметники відмінюються лише в другій частині: Корсунь-Шевченківського району, у переяслав-хмельницькій школі, кам'янець-подільською дорогою.

Сполучення двох іменників або іменника з присвійним прикметником в одне слово вимагає відмінювання тільки другої частини: Івано-Франківська, але: у Кончі-Заспі, Пущі-Водиці.

Якщо власна назва виступає разом із словом, що є родовим поняттям до неї, то її треба узгоджувати у відмінку: біля села Вишеньок, у місті Світловодську. Винятком може бути конструкція, яка має термінологічне значення або якщо власна назва складається з двох слів — іменника та прикметника: за місто Красний Лиман, хоч можливі форми до міста Кривого Рогу.
 
Імена по батькові відмінюються як звичайні іменники і мають суфікси -ич, -ович (-ьович, -йович) для чоловічого роду; -івн(а), -ївн(а) для жіночого роду: Михайлович, Хомич, Лукич, Васильович, Сергійович, Ігорович, Якимович; Хомівна, Іллівна й Ільківна, Андріївна, Тадеївна.

Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові

Н.  Тарасенк-о Ігор Юрійович           Яковенко Тетян-а Георгіївн-а
Р.   Тарасенк-а Ігор-я Юрійович-а     Яковенко Тетян-и Георгіївн-и
Д.  Тарасенк-у (-ові) Ігор-еві (-ю)      Яковенко Тетян-і Георгіївн-і
      Юрійович-у
З.  Тарасенк-а Ігор-я Юрійович-а     
Яковенко Тетян-у Георгіївн-у
О. Тарасенк-ом Ігор-ем Юрійович-еч, Яковенко Тетян-ою Георгїівн-ою
М.(на) Тарасенк-у (-ові)  Ігор-еві (-ю)  Яковенко Тетян-і
       Юрійович-у                                      Георгіївн-і
К. Тарасенк-у Ігор-ю Юрійович-у     Яковенко Тетян-о Георгіївн-о


НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

Не відмінюється група іменників — власних і загальних назв іншомовного походження, що мають основу на -а (-я): амплуа, Дюма, Золя, па, бра, Нікарагуа, боа; на -у (-ю): інтерв'ю, рагу, Шоу, какаду, мето, фрау, екю; на : трюмо, жабо, метро, кіно, лібрето, Борнео, Онтаріо (пальто відмінюється, як звичайні іменники середнього роду озеро, жало); на -е (-є): турне, фойє, Туапсе, Гейне, Ґете, резюме, ательє; на : таксі, попурі, леді, Тбілісі. Інші іменники, які формою близькі до слов'янських загальних і власних назв, відмінюються, набуваючи подібних закінчень і розподіляючись за відмінами.

Не відмінюються ініціальні — буквені та комбіновані — абревіатури: ОБСЄ, МВС, ДВРЗ, ФІФА, ЮНЕСКО, ФІАТ, міськвно, а також абревіатури типу завкафедри, Міноборони, міносвіти, Міненерго, мінздоров'я. Назви типу «Скіф», «Амур», «Думка» беруться в лапки й пишуться з великої літери. Не відмінюються також назви машин і механізмів, до складу яких входять і цифрові позначення: ДТ-54, СКГ-б, КП-4 та ін. Інші поскладові, звукові абревіатури відмінюються як звичайні, схожі на них іменники: лавсан, ТУМ, БАК, загс.

До невідмінюваних належать іменники — жіночі прізвища на та приголосний: Полатайко, Пономаренко, Ющук, Сасинович, Гайдай, Сич, Кащенко, Грицай, а також російські прізвища на -их, -ово: Мирських, Черних, Острово.




Категорія: СУЛМ | Додав: ychitel (16.04.2012)
Переглядів: 22510 | Коментарі: 7 | Теги: множинних, назв, відмінювання, власних, іменників | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 3
2 екак  
0
Тобто дякую!!!

3 ychitel  
0
wink

1 екак  
0
О за последнее спасибо!!!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz