ФОНЕТИКА
Наголос
Українській вимові властивий словесний динамічний, або силовий, наголос. Наголошений склад виділяється більшою силою голосу, тобто інтенсивною артикуляцією, зокрема, голосного звука. Словесним наголосом називається виділення в слові одного зі складів посиленням голосу, а також збільшенням тривалості й зміною тону звучання.
Для української вимови характерний не фіксований, а вільний, рухомий наголос. Він може падати в різних словах на будь-який склад, пересуватися з одного складу на інший при зміні слова. Напр.: земля — землю, книжка — книжки.
Складні й складноскорочені слова можуть мати два наголоси — основний і побічний: àвтопáрк, зèмлеволодíння, агìткампáнія.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
|