МОРФОЛОГІЯ
Дробові числівники
Дробóві числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого. З синтаксичного погляду вони становлять сполучення кількісних числівників з порядковими, за винятком невеликої кількості простих і складних числівників, що виражають дробові поняття іншими засобами (пів, півтора, третина, чверть).
Числівник пів у сполученні з іменником виступає як головна частина складного слова, в якому іменник має форму родового відмінка однини. Таке сполучення числівника пів з іменником не відмінюється і пишеться разом. Сполучення числівника пів- з власною назвою пишеться через дефіс (пів-Європи).
Значення дробового числівника однá дрýга може передаватися іменником половина, який вимагає завжди від керованого іменника родового відмінка однини. Такі самі синтаксичні особливості мають іменники третина (одна третя) та чверть (одна четверта).
Числівник півтора, півтори утворився із давньоруського сполучення полъ вътора, полъ въторы. У давньоруській мові числівник полъ міг широко сполучатися з порядковими числівниками (полъ третьи). Залишки подібного способу числення збереглися у формах визначення часу (пів на третю тощо).
Числівник півтораста є сполученням числівника півтора з родовим відмінком однини числівника сто. Числівники півтора й півтораста не відмінюються.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
|