МОРФОЛОГІЯ Синтаксичні зв'язки кількісних числівників
Коли кількісні числівники позначають не абстрактну кількість, а кількість певних предметів, вони, як правило, виступають у складі словосполучень. При цьому можливі синтаксичні зв'язки керування іменником з боку числівника або узгодження числівника з іменником.
СПОЛУЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В НАЗИВНОМУ ВІДМІНКУ
Числівник один узгоджується з іменником у роді й відмінку. У формі множини він уживається тільки з іменниками, що не мають форм однини (одні двері).
З числівниками два, три, чотири іменники вживаються, у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини. Такий наголос пояснюється впливом колишніх форм двоїни цих іменників.
Р. однини Наз. множини З числівниками два, три, чотири
бáтька батькú два бáтьки
дýба дубú два дýби
Іменники з суфіксом -ин-, який зникає у формах множини, та іменник чоловік (тільки в значенні лічильного слова) з числівниками два, три, чотири вживаються у формах родового відмінка однини (три чоловіка, два громадянина, два вірменина,але два грузини).
Коли до складу словосполучення числівника з іменником входить узгоджене означення, воно може мати або форму називного — знахідного, або форму родового відмінка множини, причому форма називного множини вживається здебільшого з іменниками жіночого роду, а форма родового множини — з іменниками чоловічого роду та середнього. Коли таке словосполучення має кілька узгоджених означень, усі вони, як правило, мають однакову форму.
У складених числівників керування іменником переважно здійснює останнє слово. Тому, коли складений кількісний числівник закінчується словом один, він вимагає від залежного іменника форми називного однини; коли до складених числівників входять числівники два, три, чотири, вони вимагають від залежного іменника форми називного відмінка множини з наголосом родового однини.
З усіма іншими кількісними числівниками, якщо останнім їхнім компонентом не є числівник один, два, три, чотири, іменники вживаються у формі родового відмінка множини.
Для позначення приблизної кількості предметів, коли числівник стоїть після іменника, іменник має форму родового відмінка множини (років чотири, днів десять).
Збірні числівники можуть поєднуватися з іменниками — назвами осіб чоловічої статі, з іменниками pluralia tantum, що позначають парні предмети. Вони практично не сполучаються з іменниками жіночого роду (за винятком назв свійських тварин — овець, курей, гусей) та з назвами неживих предметів (крім іменників середнього роду).
Збірні числівники, за винятком числівника обидва, обидві, вимагають від іменників родового відмінка множини. З числівником обидва, обидві іменники вживаються в тій самій формі, що і з числівником два.
З неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять., кількадесят, стонадцять іменники вживаються у формі родового відмінка множини. Числівники мало, чимало, 6агато, небагато можуть сполучатися з іменниками в родовому однини, коли ці іменники називають об'єкти, що не піддаються лічбі.
Дробові числівники вимагають від іменника родового відмінка однини. У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину приєднує прийменник з, керований іменник залежить від числівника, що виражає цілу частину змішаного дробу:чотири з половиною місяці, чотири і одна друга місяця.
СПОЛУЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ
В НЕПРЯМИХ ВІДМІНКАХ
У непрями х відмінках числівники узгоджуються з іменниками. Складені числівники узгоджуються з означуваним іменником усіма своїми компонентами.
У залежності від того, з яким відмінком збігається знахідний означуваного іменника, числівник може узгоджуватися з ним (як у родовому) або керувати (як у називному).
Числівники два, три, чотири з назвами риб і птахів (особливо коли вони позначають їжу) у знахідному відмінку мають форму називного.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд в усіх відмінках вимагають від означуваного іменника родового відмінка множини.
Дробові числівники керують іменником у родовому відмінку однини. Сполучення числівників, що позначають мішані дроби, вимагають родового відмінка однини, коли дробовий числівник приєднується до цілої частини сполучником і. Коли дробовий числівник приєднується прийменником з, іменник узгоджується з числівником, що позначає цілу частину мішаного дробу.
Числівник півтора, півтори у називному, родовому та знахідному відмінках вимагає іменника в родовому відмінку однини. У давальному, орудному і місцевому відмінках він сполучається з іменниками відповідно в давальному, орудному і місцевому відмінках множини.
Невідмінюваний числівник півтораста у сполученні з іменником у називному — знахідному і родовому вимагає родового множини, а в давальному, орудному і місцевому відмінках відповідно давального, орудного і місцевого відмінків множини.
Числівник пів як частина складного слова керує іменником у родовому однини. Складні слова, першою частиною яких є числівник пів, а другою — іменник у родовому відмінку, не відмінюються.
ЧИСЛІВНИК У РОЛІ ПІДМЕТА
Кількісні і збірні числівники часто виконують функцію підмета в художньому та розмовно-побутовому стилях.
Якщо в реченні зі складеним підметом при числівниках два, три, чотири є кілька узгоджених означень, усі вони повинні стояти в тому самому відмінку — або називному, або родовому: «З-за дверей виглядало дві кострубаті дитячі голови» (Панас Мирний); «Очі її розгорілися, коли вона нагляділа аж три довгих шовкових стьожки» (Панас Мирний).
Із збірними числівниками двоє, троє, четверо іменники стоять у родовому відмінку. Тільки в родовому відмінку можуть вживатися й узгоджені означення при таких іменниках: «Троє молодих людей сидять на поренчатах» (І. Франко).
Основною синтаксичною функцією порядкових числівників є вираження означення. Субстантивовані порядкові числівники часто виступають у реченні в ролі підмета.
Коли підмет виражений словосполученням із складеним числівником, що закінчується на один, присудок, як правило, стоїть в однині. Але якщо присудок виражений зворотним дієсловом, то він здебільшого має форму множини («Двадцять одна дівчина-третьокурсниця зібралися працювати влітку екскурсоводами» (газ.).
У множині вживається присудок і тоді, коли при підметі є займенникове означення наші, ваші, ті, ці, всі тощо.
Коли в ролі означення виступають слова всього, лише, тільки, присудок стоїть в однині.
Коли до складу підмета, вираженого кількісно-іменним словосполученням, входять числівники два, три, чотири, присудок стоїть здебільшого в множині («Два брати через дорогу живуть, а один одного не бачать» (присл.). Якщо підмет — неживий предмет, то присудок може стояти і в однині (У шафі висить два пальта). Коли в підметі числівник ужито з іменником років, присудок уживається тільки в однині (Минуло п'ять років).
Коли до складеного підмета входять числівники тисяча, мільйон, мільярд, присудок, виражений формами дієслова минулого часу, узгоджується з числівниками і в роді.
Якщо підмет виражений складним словом з числівником пів, присудок стоїть в однині, а дієслово в минулому часі набуває форми середнього роду (Піввідра фарби вилилося). Таких самих форм набуває присудок і тоді, коли в ролі підмета виступає поєднання неозначено-кількісного числівника з іменником: «Кілька парубків скочило до танцю...» (М. Коцюбинський).
Коли до складу підмета входить кілька однорідних членів або коли до нього відноситься відокремлене поширене означення, присудок ставиться в множині: «У роботі конференції взяли участь тридцять п'ять викладачів, студентів та аспірантів» (газ.).
Коли дієслово-присудок виражає дію, що має активний характер, воно вживається у формі множини, коли ж ця дія має пасивний характер, перевага надається однині: «Декілька парубків зазирали пильно у вікно» (С. Васильченко); «Декілька коней під сідлами вертілося ще в руках ординарців...» (П. Панч).
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
