Категорія виду - СУЛМ - Мова - Каталог статей

МОРФОЛОГІЯ

Категорія виду

Дієслівна категорія виду виражає дію з погляду того, як вона розвивається в часі. З допомогою категорії виду передається дія, яка сповна реалізована чи спрямована на реалізацію, або дія постійна, безперервна, що перебуває в процесі розгортання і становлення.

Видові значення наявні в усіх дієсловах. Залежно від контексту вони можуть бути доконаного або недоконаного виду.

Форми доконаного виду виражають дію, що має певну межу тривання: 1) дію повністю завершену чи завершену на певному етапі виконання (сніг випав, сонце зійшло, колона рушила, дитина заплакала); 2) дію, повторювану до певної межі (попереписував вірші, попідпирав двері); 3) дію одноразову, раптову (стукнув, смикнув, крикнув).

Форми недоконаного виду виражають дію, що перебуває в процесі тривання (здійснення), незавершеної повторюваності: (сонце сходить, двері підпирають, стукає, смикає), багаторазовість дії (постукувати, покрикувати).

Видове значення не впливає на семантику дієслова. Те саме дієслово може мати як доконаний, так і недоконаний вид: надписати — надписав — надпишу (доконаний вид); надписувати — надписую — надписував — надписуватиму — буду надписувати (недоконаний вид).

Дієслова, що тотожні за своїм лексичним значенням і мають тільки різний вид, творять видові пари: розповідати — розповісти; читати — прочитати, стояти — стати, допікати — допекти. Формальне вираження виду при цьому може бути морфологічним або контекстуальним.

До морфологічного засобу вираження виду під час творення видових пар належить:
1)Суфіксальний спосіб творення : чергування або зміна суфіксів співвідносних основ: -овува-/-ува-(-юва-): мобілізовувати — мобілізувати, організовувати — організувати, завойовувати — завоювати, переадресовувати — переадресувати, обраховувати — обрахувати; -ува- (-юва-) / -и-(-і-): зменшувати — зменшити, зближувати — зблизити, розклеювати — розклеїти; -ува- /-а-: записувати — записати, об'єднувати — об'єднати, розпитувати — розпитати; -а- / -ну- (зі значенням одноразовості, раптовості): кричати — крикнути, грюкати — грюкнути, стукати — стукнути, хапати — хапнути. Дієслова доконаного виду цього типу творення можуть бути з суфіксом -ону-: грюконути, рубонути, хапонути. Відтінок згрубілості, властивий цим дієсловам, надає тексту характеру розмовності: -ва- / Ø: ставати — стати, дівати — діти; -а- / Ø: лягати — лягти, одягати — одягти, стирати — стерти, перебігати — перебігти, витікати — витекти; -а- / -и-: рішати — рішити, рушати — рушити, ступати — ступити, виряджати — вирядити.

2) Префіксальний спосіб творення . Для творення дієслів доконаного виду від співвідносних основ недоконаного виду найчастіше використовуються префікси в-, з-(с-), за-, на-, по-, про-. Вони лише змінюють вид дієслова, не вносячи в його семантику ніяких додаткових відтінків: молити — вмолити, робити — зробити, питати — спитати, в'янути — зав'янути, кликати — покликати, інформувати — поінформувати. Це один з найпродуктивніших способів творення дієслів доконаного виду. Проте не кожний префікс може бути тільки видотворчим. Більшість із них є словотворчими. Вони вносять у семантику дієслова додатковий відтінок, розширюють або звужують його
лексичне значення. Пор.:

	- надбудувати		- переписати
	- добудувати		- підписати
будувати	- забудувати	писати	- надписати
	- перебудувати		- дописати
	- відбудувати		- відписати
			- переписати

3) Комбінований спосіб творення . Цим способом творяться видові пари: безпрефіксне дієслово недоконаного виду — співвідносне префіксальне дієслово доконаного виду зі зміною або чергуванням суфікса основи: бродити — забрести, чіпляти — зачепити.

У ряді випадків творення видових пар супроводжується чергуванням кінцевих приголосних основи та кореневих голосних: заводити — завести, виїжджати — виїхати, стирати — стерти.

4) Зрідка видові пари творяться шляхом семантичного зближення різнокореневих (суплетивних) основ: брати — взяти, ловити — впіймати, говорити — сказати, шукати — знайти.

В українській мові частина дієслів не має видової пари. Ці дієслова виступають або у формі недоконаного, або у формі доконаного виду. їх можна погрупувати за семантикою та морфемною структурою — за наявністю відповідних афіксів.

До одновидових безпрефіксних дієслів недоконаного виду належать дієслова на -увати зі значенням ставлення до об'єкта (годувати, гордувати, командувати), на -ати, -ити дієслова мовлення (говорити, базікати, твердити), пересування і переміщення (ходити, возити, літати, носити, тягати), мислення (марити, мріяти) та ін. До одновидових дієслів недоконаного виду відносяться також дієслова з префіксом по- зі значенням повторюваності дії: пописувати, почитувати, подумувати, поглядувати, походжати.

До одновидових дієслів доконаного виду належать переважно префіксальні дієслова:
1) з префіксом роз-, які вказують на результати дії (розговоритися, розноситися, розкричатися),
2) з префіксом на-, які виражають вичерпність виконуваної дії (находитися, начитатися, надивитися, нагостюватися, напрацюватися),
3) з префіксами за-, про- (запрацюватися, заплакати, затремтіти, пропрацювати, проплакати),
4) з подвійним префіксом попо- на позначення імперативної завершеної дії (поповодити, попоходити, поподумати, попожити).

Дієслова недоконаного виду мають три часові форми: теперішній, минулий і майбутній (складну і складену форми), дієслова доконаного виду — минулий і простий майбутній.