Категорія особи виражає відношення дії до дійової особи. Вона тісно пов'язана з категорією особи займенника (читаю — я читаю, читаєш — ти читаєш і т. д.), її значення базується на протиставленні шести взаємопов'язаних форм: 1, 2, 3-ї особи однини і 1, 2, 3-ї особи множини. Якщо дійова особа є тією особою, що розповідає про дію, дієслово вживається у формі 1-ї особи однини або множини: «Я люблю вічний гомін у місті» (В. Сосюра); «Собі я бажаю не сну, а життя» (Леся Ук- раїнка); «Ми з тобою стали вільними людьми» (В. Сосюра). Якщо дійовою особою є не той, хто говорить, а співбесідник, до якого безпосередньо звертається той, хто говорить, то дієслово вживається у формі 2-ї особи однини або множини: «Волю ти й силу з ним маєш єдину» (М. Рильський).
Дієслово, що означає дію, у виконанні якої дійова особа не бере участі, а про неї розповідає той, хто говорить, належить до 3-ї особи однини або множини: «Вона бачить його завжди напруженим, бадьорим у труді» (С.Скляренко).
Категорія числа граматично виявляється у формах трьох парних протиставлень. 1-ша особа однини — 1-ша особа множини, 2-га особа однини — 2-га особа множини, 3-тя особа однини — 3-тя особа множини.
Особові форми у певних стилістично зумовлених ситуаціях можуть уживатися одна замість одної.
1. Форми 1-ї особи множини можуть уживатися замість 1-ї особи однини. Це буває в таких випадках: 1) якщо той, хто говорить, не хоче виділяти себе з числа своїх читачів або слухачів: «Розглянемо одне з речень наведеного уривка» (підручник). Таке вживання властиве науковому і публіцистичному стилям. Воно має місце в наукових творах, доповідях, лекціях; 2) у мові імператорських і королівських указів, маніфестів і под. Такі конструкції в наш час сприймаються як анахронізми і використовуються в художніх творах.
2. Форми 1-ї особи множини вживаються в значенні 2-ї особи однини і множини. Це форма співчутливого ставлення до співбесідника: — Як ми себе почуваємо? — А ми скоро підростемо і підемо до школи.
3. Форми 2-ї особи однини спеціально замінюються формами 2-ї особи множини. Це так зване звертання на «ви». Воно є формою ввічливості і використовується як звертання до незнайомої особи, молодших віком до старших, дітей до батьків: «— Ви б лягли, мамо, спочили, — упоравшись коло печі, каже Христя» (Панас Мирний); «Але Ваші ніжні очі Обертають ночі в день, Обертають в казку ночі, сльози — в струмені пісень...» (О.Олесь).
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.