Дієслова, що виражають дію або стан, які відбуваються без участі дійової особи, належать до безособових. Вони не можуть сполучатись у реченні з іменником або займенником у ролі підмета (чи з іншою частиною мови в цій же функції). Це окрема група дієслів, своїм значенням вони не тотожні з будь-якою групою особових дієслів. До безособових належать дієслова таких семантичних груп: 1) дієслова фізичного стану: морозить, трясе, лихоманить, тіпає, ріже, пече, коле; 2) дієслова психічного стану: спиться, сниться, не сидиться, не лежиться, не їсться; 3) дієслова, що означають явища природи: свіжіє, смеркає, вечоріє, морозить, сутеніє, мрячить, похолодало; 4) дієслова, що означають стихійні явища: вигоріло, висушило, залило, замело; 5) дієслова, що означають буття, міру наявності (або відсутності): сталося, минулося, бракує, вистачає, не вистачає; 6) дієслова успіху: пощастило, поталанило, повелося.
Безособові дієслова не змінюються за особами, хоч уживаються в теперішньому часі у формі 3-ї особи однини: «У лузі пахне вогкою травою» (О. Гончар); «Бракує арфі струн, співцеві слів» (Леся Українка). У минулому часі — у формі середнього роду однини: «Починало розвиднятися» (М. Стельмах); «Рівно, тихо шуміло навкруги» (О.Гончар).
У безособовому значенні можуть уживатися особові дієслова. Пор.: Ніж добре ріже(особове); У мене ріже ногу (безособове); Квітка пахне (особове); Надворі пахне гниллю (безособове).
Безособові дієслова можуть творитися від особових за допомогою постфікса -ся: спить — спиться, їсть — їсться, живе — живеться, кінчає — кінчається.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
