Спостереження й аналіз уроку - Методика мови - Методика - Каталог статей

Спостереження й аналіз уроку

Одним із шляхів підвищення майстерності учителя, удосконалення технології проведених ним уроків є спостереження й аналіз уроку. Умінням спостерігати й аналізувати урок має володіти кожен учитель, особливо молодий, для якого цей процес є засобом вивчення педагогічного досвіду й удосконалення власних умінь і здібностей.
Для студента спостереження й аналіз уроку є важливою ланкою професійної підготовки під час педагогічної практики. Спостереження й аналіз мають на меті: поглиблювати знання з методики навчання мови; розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні, комунікативно-навчальні, організаційні, професійні вміння майбутнього вчителя; сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Спостерігаючи й аналізуючи сучасний урок мови, необхідно звернути увагу на відповідність його змісту і структури вимогам шкільної програми, наявність триєдиної мети та оптимальних методів, прийомів і засобів її реалізації, на технологію його організації й проведення та ефективність і результативність.
Спостереження уроку мови може проводитися з метою 1) загального ознайомлення із системою і стилем роботи вчителя; 2) вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду; 3) контролю за роботою вчителів; 4) надання допомоги вчителям. Останні два пункти стосуються здебільшого керівників освітніх закладів або досвідчених учителів, які відвідують уроки колег, щоб проконтролювати виконання ними службових обов'язків або у формі наставництва допомагають молодим учителям швидше опановувати педагогічну майстерність.
Спостереження уроку проводиться за традиційною схемою, що має таку форму:

Хід уроку (зміст) Позитивне і негативне в діяльності вчителя й учнів Примітка

Ця схема заповнюється після запису основних даних про урок: назва предмета, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя, дата проведення, тема уроку. Спостерігаючи, записуємо хід уроку, його етапи, їх тривалість (час) і показуємо послідовно взаємопов'язану діяльність учителя й учнів. Записи ведуться з використанням певних умовних позначень (+) (-) (!) (?). Іноді записане виділяється іншим кольором.
Такі записи є основою для повного й ґрунтовного аналізу уроку, що проводиться за такою схемою:

1. Загальні відомості про урок, його тип, структуру і зміст.
2. Аналіз змісту етапів уроку.
2.1. Організація класу і повідомлення завдань уроку.
2.2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Формування нових понять і способів дій.
4. Формування умінь і навичок учнів (вправи на застосування знань).
5. Підсумки уроку.
6. Завдання додому.

Ця схема відображає поетапний аналіз уроку певного типу. Однак різні типи уроків викликають певну модифікацію схеми та її варіантність.
Аналіз уроку включає й такі рубрики, як результативність уроку та висновки і пропозиції.
Спостерігаючи й аналізуючи урок, звертаємо увагу на його методичне забезпечення, використання нових технологій, дотримання вимог до уроку, рівень культури мовлення вчителя й учнів та ін. Детальний опис пропонованої схеми аналізу подано в посібнику "Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах" (Київ: Ленвіт, 2003).
Під час аналізу уроку необхідно дотримуватися такої послідовності дій:
1.Визначення загальних відомостей про урок (його паспортні дані - тема, мета - дидактична, розвивальна, виховна, тип, структура, зміст уроку, етапи проведення та ін).
2. Усвідомлення цілей і завдань уроку.
3. Визначення основних елементів кожного етапу уроку (зміст матеріалу, види діяльності вчителя й учнів, методичні прийоми, засоби навчання тощо) та виявлення взаємозв'язку і взаємодії між ними.
4. Відзначення елементів новизни уроку (нестандартність його загалом чи окремих частин, використання інтерактивних форм і методів навчання, дотримання сучасної технології уроку тощо).
5. Обґрунтування досягнення основної мети уроку та освітнього, виховного і розвивального завдань, що випливають з цієї мети.
Запропонована схема є орієнтовною, оскільки в дидактиці описані й інші. Однак для уроку української мови вона є найбільш оптимальною.
Зразки фіксації спостереження й аналізу сучасного уроку мови детально описані у праці К.Плиско "Принципи, методи і форми навчання української мови" (Харків: Основа, 1995. - С.236-239) та "Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах" (К.: Ленвіт, 2003, с. 286-290).
Як підсумок, зазначимо, що сучасний урок мови - найважливіша частина складної й багатовекторної організації навчального процесу, що забезпечує засвоєння мовної системи, її виражальних багатств і формування мовної особистості.

Запитання і завдання

1. Чому проблема уроку української мови залишається постійно актуальною?
2. Які особливості сучасного уроку мови?
3. Наведіть приклади класифікацій уроків мови різних учених-лінгводидактів?
4. Які нові підходи до класифікації уроків?
5. Які особливості структури уроків?
6. Наведіть приклади структури уроків різних типів. Наведіть свої аргументи.
7. У чому специфіка уроків зв'язного мовлення?
8. Наведіть приклади структури окремих типів уроків зв'язного мовлення.
9. Які особливості технології сучасного уроку? Наведіть приклади.
10. У чому особливості нетрадиційних уроків? Наведіть приклади таких уроків.
11. Розкажіть про планування уроків. Наведіть приклади.
12. З'ясуйте технологію підготовки вчителя до уроку мови.
13. Як треба вести спостереження уроку й аналізувати його? Наведіть приклад.