Комп'ютеризоване навчання - Методика мови - Методика - Каталог статей

Таблиця 1.

Етап II. Робота з унаочненим конспектом.

Завдання 2. Ознайомся з унаочненим конспектом до таблиці 1.

Унаочнений конспект

Етап III. Самоконтроль у засвоєнні теоретичного матеріалу.

Завдання 3. Звернися до таблиці 1. Перепиши її в зошит.

Усно перекажи зміст кожного пункту унаочненого конспекту. Якщо є потреба, повтори правила, подані в унаочненому конспекті.

Етап IV. Виконання письмових завдань.

Завдання 4. За допомогою таблиці 1 і схем 1-5 письмово провідміняй подані числівники. Запиши їх словами. Розкриваючи дужки, постав іменники в потрібній формі. 1, 2, 3, 4, 5, 20 (день); 1, 2, 3, 4, 5, 19 (стаття); 3 (раз); 2,5 (кілометр); 1,5 (година); 1,5 (відро); 1000 (житель).

Етап V. Самоконтроль у засвоєнні теоретичного матеріалу.

Завдання 5. Прочитай і проаналізуй схеми 1, 2, 3, 4, 5. Сформулюй до них власні висновки.

Примітка. Робота за програмою проводиться у такий спосіб: на екран дисплея подаються таблиця 1, схеми та унаочнений конспект; використовуючи інтерактивне програмне забезпечення, учень виконує пропоновані команди, наприклад: Завдання 1. Прочитай {проаналізуй таблицю 1. Сформулюй власні висновки.

Послідовність виконання завдань передбачено програмою. Крім того, учень має змогу самостійно перевірити рівень засвоєння попереднього матеріалу, а також вибирати завдання різних рівнів складності, наприклад, за допомогою кольорової позначки: червоний — "готовий працювати", зелений — "не зовсім упевнений у власній спроможності", синій — "не впевнений у собі, потрібна допомога вчителя". Якщо учень надто довго зволікає, комп'ютер попереджає: "Час для роздумів вичерпано".
За відсутності персональних комп'ютерів учитель повинен детально роз'яснити тему, зосереджуючи увагу учнів на важливих моментах. Для прикладу покажемо роботу за схемою 5.

Числівник один узгоджується з іменником у називному відмінку однини; два, три, чотири вживається з іменником у називному відмінку множини, а числівники від п'яти до дев'ятнадцяти, двадцять — дев'яносто, сто — дев'ятсот вживаються з іменником у родовому відмінку множини, наприклад: одна стаття, двадцять одна стаття, іт. д. ... 101, 201 стаття; дві, двадцять дві, тридцять три, сорок три, двадцять чотири, тридцять чотири, сорок чотири і т. д. статті, але п'ять, одинадцять, сорок шість і т. д. статей.

Схему 5 покладено в основу програми вивчення теми на уроках узагальнення і систематизації з допомогою персонального комп'ютера, який створює можливості для врахування індивідуальних темпів засвоєння програмового матеріалу кожним учнем зокрема.

Після опрацювання теми учні виконують тренувальні вправи такого типу:

Завдання 1. Запишіть числівникові словосполучення, поставивши іменники, залежні від числівників, у відповідній відмінковій формі (де потрібно — і роду), і, навпаки, — числівник у відповідній формі.

Обидва (обоє) обидві (дівчина), обидва (обидві) обоє (хлопець, хлопці), п'ять (п'ятеро) дівчата, кільканадцять (олівець), дві третіх (пісок), три чверті (метал); зі (сто) томами, (дев'яносто) учнями, із (чотири п'ятих) води; на (вісімсот сім) експонатах, у 777 випадках.

Відомо, що учні з більшим інтересом виконують вправи у вигляді кросвордів, ребусів, загадок тощо. Вчитель не завжди може знайти потрібний матеріал у підручниках з мови. Творчий підхід до підготовки уроку створює можливості для складання вправ, які зацікавили б учня, дали йому змогу самостійно перевірити правильність виконання завдань. До таких вправ належать також завдання з ключами та завданнями-відповідями. Наприклад:

Завдання 2. Випишіть числівники з іменниками. Відгадайте загадки. Поставте у потрібному відмінку іменники.

1. Реве віл на сто (гора), на сто (крок), на сто (потік). 2. Головата, дженджуриста, (сорочка) наділа триста, а нога одна. 3. Під одним ковпаком сімсот (козак). 4. Сімсот (соколята) на одній (подушка) сплять. 5. Має (шкіра) сім, витискає сльози всім. 6. Сиділа старуха в дев'ятьох (кожух): хто побаче, той заплаче. 7. Бігає Марушка у ста (кожушок), як вітер повіє, то й спина замліє. 8. Що то за птах, що на вісьмох (нога). 9. Було собі два (брат) і обидва (Кіндрат), через доріжку живуть і один одного не бачать. 10. Барилко без обручів, без дна, а в нім два (сорт) вина. 11. Під одним козирком чотири (козак). 12. Сімсот (ворота), та один вхід. 13. Шістдесят (сини) підперезано, а мати ні. 14. Шість (нога), дві (голова), один хвіст, чотири (око), два (ніс) (Загадки).

Відгадки: 1 — грім; 2 — капуста; 3 — мак; 4 — соняшник; 5, 6 — цибуля; 7 — курка; 8 — комар; 9 — очі; 10 — яйце; 11 — відро в колодязі; 12 — невід; 13 — копа снопів; 14 — вершник на коні.

Використання комп'ютера у навчанні мови дає змогу школяреві навчатися не тільки за нових умов, але й по-новому. Річ у тім, що частина навчальної інформації, отримуваної раніше головним чином від учителя або з підручника, подається тепер на екрані, змінюючи характер навчання, що відбувається у взаємодії з комп'ютером.
Комп'ютеризоване навчання передбачає активне сприйняття інформації, яка досі була можливою лише в індивідуальному навчанні або групових формах навчальної діяльності. Отримання інформації і завдання від машини, виконання останнього, негайний зворотний зв'язок у вигляді реакції машини (репліки, оцінки), виправлення помилки, перехід до виконання наступного завдання вимагають постійної активності учня. Пасивне запам'ятовування навчального матеріалу змінюється активною діяльністю, спрямованою не тільки на засвоєння, але й на формування умінь та навичок його використання в тих чи інших комунікативних ситуаціях.
Очевидно, що жодна з наявних систем навчання не в змозі організувати таку "щільність" навчального спілкування і частотність вживання мовного матеріалу. Так, на уроці вчитель через об'єктивні причини не може забезпечити необхідну частотність вживання мовних одиниць у мовленні, позаяк він обмежений часом уроку, навчальною програмою, кількістю учнів у класі тощо. У процесі ж комп'ютеризованого навчання можливість тренування на одному й тому ж мовному матеріалі практично необмежена, оскільки час роботи з комп'ютером та частотність звернення до виучуваного матеріалу учень визначає самостійно. Крім того, комп'ютеризоване навчання сприяє розвитку пізнавальної, тренувальної та дослідницької діяльності здібного учня.
Подальший розвиток засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій призвів до виникнення в технології навчання двох нових напрямів — навчання із застосуванням засобів мультимедіа та віддаленого (дистантного навчання), яке використовує у навчанні електронну пошту та Інтернет.
Мультимедійне навчання — це система комп'ютеризованого навчання, де використовуються засоби мультимедіа (Multimedia — це технічний засіб, що дозволяє об'єднати в комп'ютерному середовищі текст, звук, графіку, мультиплікацію та відеозображення), що дозволяє забезпечити комплексний вплив вправ на учня, різноманітної інформації у вигляді друкованого тексту, живої мови, статичної і динамічної наочності при підтримці взаємодії учня з комп'ютером.¹
Використання засобів мультимедіа дозволяє створити кероване середовище мови, що вивчається та імітує реальне комунікативне середовище. Це середовище, на відміну від звичайного комп'ютерного середовища, відрізняється природністю: спілкування відбувається за умов реальної комунікативної ситуації, в процесі природного людського діалогу, що відбувається між учнем та персонажами комп'ютерного курсу як у письмовій, так і в усній формах. До того ж у середовищі мультимедіа моделюються реальні комунікативні ситуації, в яких учень розв'язує свої поведінкові завдання. Відомо, що мультимедійне навчання розширює дидактико-психо-логічні можливості навчального процесу, дозволяє долати протиріччя між мовою як засобом природного спілкування, пізнанням навколишнього світу та штучністю традиційного навчального середовища.
Віддалене (дистантне) навчання — це нова форма навчання, в якій учень фізично віддалений від викладача, але може активно спілкуватися з ним за допомогою комп'ютера через систему телекомунікаційних мереж. Учень може брати участь у телелекціях, семінарах і конференціях, безпосередньо контактувати з учителем, ученим, віддаленим від нього на тисячі кілометрів і отримувати консультації. Крім того, учень так само, як і вчитель, отримує доступ до міжнародних інформаційних центрів, бібліотек різних університетів, банків наукової і навчальної інформації, розміщених у різних країнах.
Існує два різновиди дистантного навчання:
1) пасивний, за якого навчальний матеріал і дидактичні впливи подаються через навчальні посібники, фонограми, слайди, кіно й відеокурси, радіопередачі та електронну пошту;
2) активний, коли учень вступає у взаємодію з навчальним центром чи особисто вчителем безпосередньо - через телекомунікаційні мережі або ж опосередковано — через комп'ютер, який підключено до систем відеотексту, або використовує відеоінтерактивні курси, реалізовані з допомогою мультимедіа.
Другий різновид дистантного навчання має великі переваги порівняно з першим завдяки інтерактивній формі взаємодії між учнем і викладачем та можливості здійснення контролю за діяльністю учня.²
Дидактичні можливості дистантного навчання досить високі, оскільки власне навчання відбувається шляхом взаємодії учня з учителем (отримання завдання, вправ, їх виконання і подання вчителеві; отримання консультацій; участь у телеконференціях з групою спеціалістів і т.д.).
Крім того, навчальний процес забезпечується навчально-методичними, інформаційними та довідковими матеріалами (тексти, вправи, словники, енциклопедії, комп'ютерні програми тощо), матеріалами для науково-дослідної роботи (журнали, монографії і т.ін.), а також забезпечує вихід на джерела інформації інших країн.
Таким чином, відомі високоефективні системи навчання заслуговують якнайшвидшого впровадження у шкільну практику. Комп'ютер як засіб навчання створює реальні можливості для випрацювання і більш глибокого засвоєння української мови, а також укладання дидактичних матеріалів до занять, створення зорових опор, автоматизованих словників, довідників, комунікативних підручників, навчальних посібників для учнів і т.д.
Означені підходи до навчання української мови дозволяють уникнути механічного перенесення форм, методів та способів організації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, внести істотні зміни в зовнішню (типи, структура) та внутрішню (методи, прийоми, засоби навчання) організацію уроку мови, на якому досягаються максимально можливі результати в роботі зі здібними учнями на засадах диференціації, індивідуалізації та інтенсифікації. Крім того, вивчення оновленого змісту курсу української мови в чотирьох аспектах: лінгвістичному, функціонально-стилістичному, етнокультурознавчому та методологічному, впровадження сучасних інноваційних технологій з високим дидактичним потенціалом сприятимуть формуванню національно-мовної особистості з розвиненими самоосвітніми, творчими і дослідницькими навичками, підготовленої до подальшого професійно-орієнтованого навчання.

¹Див.: Довгялло А., Коваль Т., Легкий М., Сердюков П . Основы учебной информатики й вычислительной техники. - К.: Высшая школа, 1990. - С. 83-85.
²Див.: Сердюков П. Технологія розробки комп'ютерних програм з іноземних мов. - К.: Ленвіт, 1996. - С.13-14.

Методика навчання української мови в чередніх освітніх закладах / Колектив авторів за редакцією М.І.Пентилюк: М.І.Пентилюк, С.О.Караман, О.В.Караман, О.М.Горошкіна, З.П.Бакум, М.М.Барахтян, І.В.Гайдаєнко, А.Г.Галетова, Т.В.Коршун, А.В.Нікітіна, Т.Г.Окуневич, О.М.Решетилова. - К.: Ленвіт, 2004. - С. 124 - 130.