Тверді і м’які приголосні - Практикум - Мова - Каталог статей

§15. Тверді і м'які приголосні

Приголосні бувають тверді і м'які або пом'якшені. Але не всі і не в усіх позиціях.

1. Приголосний [й] завжди тільки м'який: сім'я [с'імйа], сім'ї [с'імйі], сім'єю [с'імйейу].

2. Зубні бувають тверді і м'які: [д] — [д'], [т] — [т'], [з] — [з'], [с] — [с'], [д͡з] — [д͡з'], [ц] — [ц'], [л] — [л'], [н] — [н']. Причому м'якими вони можуть бути в будь-якій позиції — і в кінці слова, і перед наступним приголосним: мідь, путь, мазь, вісь, ґедзь, міць, даль, тінь, ходить, дядько, батько, близько, військо, хвацько, вільно, брунька, заходьте.

3. Інші приголосні — губні, передньопіднебінні (крім [й]) і задньоротові — у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: голуб, любов, повір, ніч, туш, мовчиш, кажеш; сім'я, в'юн, повірте, відправте, ріжте.

Вони пом'якшуються лише перед [і] та зрідка перед іншими голосними: вітер [в’ітер], хід [х’ід], гілка [г’ілка]; свято [с'в’а то], бюро [б’уро], кювет [к’увет]; затишшя [затиш’ш’а], обличчя [облич’ч'а], ніччю [н'іч’ч’у], жовчю [жовч’у], але: круча, тиша, ходжу.

4. М'який приголосний [р'] у деяких діалектах ствердів навіть перед голосними. Проте в літературній мові тут чітко розрізняємо [р] і [р']: гора — зоря, град — ряд, порада — порядок, шкура — буря, горох — трьох, пором — трьом, крук — крюк, друк — дрюк; перу — порю.

1. На землю сходить ніч, і зоряним [зор'аним] рядном [р'адном] вона вкриває все. (В.Сосюра.) 2. На бур'янах [бурйанах] рясніли [р'асн'іли] блискучими діамантами краплі нічного дощу. (С.Васильченко.) 3. Поля зеленіють у раннім теплі, і проліском, рястом (р'астом) квітують ліси. (П.Воронько.) 4. Рушали по пригоди ми втрьох [втр'ох], і всім здавався трьом [тр'ом] гайок наш — пущею, а шпак — тетеруком. (М.Рильський.) 5. Щось грюкнуло [гр'укнуло] так по хаті, що аж шибки забряжчали [забр'ажчали]. (Марко Вовчок.) 6. Кипить могутніх будувань гарячий [гар'ачий] бунтівничий кратер. (М.Бажан.)

Та це ж просто...

Допитливий. Щоб вивчити цей матеріал, треба мати перед собою таблицю приголосних звуків.

Кмітливий. І потрібно пам'ятати «Де ти з'їси ці лини?» та «Ще їжджу». Пригадуєш нашу розмову біля таблиці приголосних?

46. Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м'який приголосний; 2) на твердий приголосний.

Діл, степ, косар, сію (від сіяти), чашка, йод, ярус, тюль, палац, юнак, щастя, лялька.

Ключ. З останніх букв прочитаєте закінчення вислову О. Довженка «Немає в світі нічого радіснішого й приємнішого, ніж...»

47. Запишіть у три колонки слова, що кінчаються: 1) на м'який приголосний; 2) на твердий нешиплячий; 3) на твердий шиплячий.

Спориш, промінь, іній, спалах, абзац, заметіль, мороз, одяг, новоселець, екіпаж, борщ, алюміній, голос, електропіч, очерет, ймовірність.

Ключ. З перших букв прочитаєте вислів давньогрецького філософа Фалеса Мілетського.

48. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

1. Там за нічч(у,ю) голубою світить вечор(а.я) зор(а,я). (А.Малишко.) 2. Десь із темними ноч(а,я)ми, з тихими реч(а,я)ми встала казка сивоброва. (А.Малишко.). 3. Хрипло кр(а,я)каючи, боком пролетів гр(а,я)к. (О.Копиленко.) 4. Свистав вітер, гр(у,ю)каючи віконницями. (І.Франко.) 5. Бр(у,ю)к був такий розбитий, що шофер об’їждж(а,я)в його узбічч(а,я)м. (О.Копиленко.) 6. На городі, поміж гр(а,я)дками бур(а,я)ків, моркви й усякої городини, вилися доріжки. (І.Нечуй-Левицький.) 7. Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вр(а,я)ж(а,я)є своїм безмежж(а,я)м, блиском, сліпучістю. (О.Гончар.) 8. Зосталася Яресьчиха з тр(о,ьо)ма дітьми. (О.Гончар.)