В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися.
Подовжуються звичайно зубні та шиплячі: знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя, збіжжя.
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: беззахисний, старанний, відкриття, бездоріжжя.
Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком [м'іс'ком], страйкком [страйком], Вінниччина [в'інничина], возз'єднаний [возйеднаний]. Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: Голландія [голан'д'ійа], Калькутта [кал´кута], Ясси [йаси], меккський [мекс'кий] (але: Мекка [мекка]).
64. Прочитайте вголос, правильно вимовляючи подовжені і неподовжені приголосні.
Стінна (газета) — стіна; картинна (галерея) — картина; змінна (величина) — зміна; в картоплинні — в картоплині; в павутинні — в павутині; туманні — в тумані; санний — сани; страшенний — зелений; осінній — синій; нескінчéнний — нескíнчений. 65. Прочитайте речення, правильно вимовляючи подовжені приголосні.
1. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок. (М.Стельмах.) 2. Грала промінням, ясним самоцвітом порання роса. (Леся Українка.) 3. Народження дня наближалось повільно, в мовчанні, і дихала легко земля, як завжди на світанні. (Л.Первомайський.) 4. Я морем співів розіллюся і в кожну пісню увіллю весь жар, всю кров мою.(О.Олесь.) 5. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою. (В.Сосюра.)
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.
