В літературній мові звуки [о] та [у] вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним [у] або [і] звук [о] наближається до [у]: зозуля [зоузул'а], кожух, тобі, поріг.
1. Сумнівний звук у такому разі перевіряємо наголосом: голубка, бо голуб; розумний, бо розум; ходімо, бо ходить.
Але не в усіх словах написання о можна перевірити наголосом: лопух, поріг, собі. Тоді для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було наголошеного [у] чи [і]: кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозулястий; поріг, бо порога; собі, бо собою. 1. Хай дітям нашим на потребу ростуть [ростé, зрóслий] могутні [мóжу, могтú] кораблі. (М.Рильський.) 2. Зозулі [зозулястий] кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба. (О.Гончар.) 3. У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух [лопухú]. (Ю.Збанацький.) 4. Улітку наша річка оміліла пливе собі [собóю] ліниво. (М.Рильський). 2. Завжди вимовляється й пишеться у в дієслівному суфіксі -увати і прикметниковому суфіксі -уват(ий): зимувати, торгувати, майструвати, білуватий, червонуватий, теплуватий, піскуватий. 1. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги. (О.Гончар.) 2. Командувач видає наказ до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал. (Ю.Яновський.) 3. Дуб сучкуватий, розчахнутий бурею злою, стояв і мовчав. (Л.Забашта.) 4. З сірого неба світило холоднувате сонце. (Н.Рибак.) 3. Слід пам'ятати, що в словах яблуня, яблуко, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати вимовляємо й пишемо у. 1. Серед двору гілляста яблуня стояла. (Марко Вовчок.) 2. Тут бронза нетлінно ясниться і мармур гордливо застиг. (М.Бажан.) 3. Люди збудилися зо сну, ожили, заворушились. (М. Коцюбинський.) 110. Перепишіть, вставляючи пропущені о та у.
1. Червонобоким ябл..ком округлим скотився день. (М.Рильський.) 2. Під склепінням черемхи й дикої ябл..ні глибоко дихало лісове джерело. (М.Стельмах.) 3. Там соловей співав, і пташки п..рхали, з..зуленька кувала. (Л.Глібов.) 4. Старі дуби стоять, простягаючи вгору свої м..гутні рамена. (І. Франко.) 5. Йшлося вже до осені,— темні хмари, аж чорн..ваті, сн..вали по небу. (Панас Мирний.) 6. Улас збирається зим..вати в степу. (Панас Мирний.) 7. В човні було тісн..вато, але хлопці розмістились непогано. (М. Трублаїні.) 8. Голос його, груб..ватий, густий, не пас..вав до його зовнішності. (О. Копиленко.)
111. Перекладіть на українську мову. Зверніть увагу на правопис виділених слів у російській і українській мовах.
1. В сенях пахло свежими яблоками. (Л.Толстой.) 2. Казалось, тихо звучали и чаровали слух не птицы, не насекомые, а звезды, глядевшие на нас с неба. (А.Чехов.) 3. Птица, выпорхнув у вас из-под ног, тотчас же исчезает в беловатой мгле неподвижного тумана. (І.Тургенєв.)
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.
