Принципи правопису значущих частин слова - Практикум - Мова - Каталог статей

§ 42. Принципи правопису значущих частин слова

Значущі частини слова — префікс, корінь, суфікс, закінчення (див. § 4) — нерідко пишуться за різними правилами.

1. У написанні префіксів дотримуємося виключно морфологічного принципу: [роскутий] розкутий, [рожжувати] розжувати, [рошшук] розшук, [росада] розсада.

Виняток становить лише префікс з-, який у певних випадках відповідно до звучання позначається буквою с (див. § 10, п. 2): Тхнути, але спихнути; здерти, але стерти; проте: [ссипати] зсипати, [шшити] зшити, [жжати] зжати.

2. У написанні ж коренів і суфіксів поряд з морфологічним принципом досить поширений і фонетичний: варязький (варяг + ський), козацтво (козак + ство), піщаний (піск + аний), кріпаччина (кріпацьк + ина), пісний (піст + ний), гарячий (хоч горіти).

3. Правопис закінчень у кожної частини мови — іменників прикметників, числівників, займенників і дієслів — має свої особливості.

126. Запишіть слова у дві колонки залежно від того, за яким принципом написано виділену частину слава: 1) за морфологічним; 2) за фонетичним.

Спалах, гуркіт, невістчин, просьба, птаство, туристський, рушником [орудний відмінок], зморшка, перекіс, допомагає, бряжчав, зсипати, розсіл, шістнадцять, тітчин, виднокіл, сердешна, склад, нігті, їжджу, міщанин, розкіш, розжувати, виїзна [нарада], спад, покіс, студентський, козацтво, одесит, братство, біб, солдатський, товариство, роз'їжджаю.

Ключ. З останніх букв прочитаєте вислів давньоримського філософа Сенеки.