Меню сайту
Категорії розділу
Історія української літератури [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Історія » Історія української літератури

Твори святих отців
Твори святих отців

Іван Золотоустий. З творів святих отців великою популярністю користувалися на Україні писання св. Івана Золотоустого. Його твори були розсіяні по всяких збірниках; крім того, були також збірники з самих писань Івана Золотоустого. Улюбленою книжкою був Златоструй, що на нашім грунті зазнав різних змін: скорочувань і дописувань. Менших змін зазнав Златоуст, збірник викладів на недільні євангелія, в двох типах: Златоуст постний і квітний. Третій збірник з проповідей Золотоустого носив назву „Маргарит". Повчання Івана Золотоустого виблискують прегарною поезією. Ми можемо сьогодні дивуватися, як до новоохрещеного народу зверталося Слово про нічну молитву, де з великою тонкістю змальоване драматичне перервання життя вночі:

Не для того ніч сотворена, щоб ми постійно спали й милувалися, свідки цього робітники, вояки, купці й божа церква — всі, хто встає в північ. І ти встань і поглянь на лад неба. Вийди з дому й подумай про глибоке мовчання ночі, як все притаїлося без шуму, подивляй уладження свого Пана. Тоді душа чистіша й легший твій розум. Хай велике мовчання й тишина приведуть тебе до каяття. Якщо ти знову глянеш на небо до звізд, побачиш його прикрашеним неначе безліччю очей. І як ти подумаєш, де ті, котрі роблять у день шум, сміються, бавляться і скачуть, творячи неправду та зло без міри, — всі вони сплять тепер, нічим не кращі від мертвих, — тоді ти погордиш усією людською величністю й зарозумілістю, — бачачи, як з настанням ночі сон очарував істоту. Сон — образ смерті й образ кінця усього всесвіту. Як ти перейдешся по вулицях і увійдеш в доми, не почуєш жодного голосу, як звернеш увагу на своє подвір’я і на палати побачиш, що усі там лежать немов у могилі. І ось ти повинен збудити душу, підняти сили розуму, подумати.

Інші св. отці. Друге місце щодо популярності після Івана Золотоуста займав на Україні св. Василій Великий, відомий тут головно з Бесід на Шестоднев і аскетичних повчань про піст і монаше життя. Твори Григорія Богослова були відомі на Україні вже в XI ст. й були доповнені тут вставками, які характеризують тодішні звичаї й забобони на Україні. З аскетичних писань популярна була у нас Ліствиця Івана Синайського-Ліствичника, відомі були Пандекти інока Антіоха, зложені з 130 глав з повчаннями про чесноти та гріхи, й повчання Теодора Студита, що тішився передовсім популярністю по наших монастирях. Причина цього та, що з Студійського монастиря, заснованого св. Теодором, перейняли наші монастирі перший устав. З праць першого систематика між отцями церкви — Івана Дамаскина цінили на Україні його „Слово про праву віру", перекладене Іваном Ексархом.

Письменство питань і відповідей. Тут треба згадати широку групу письменства питань і відповідей, яке відіграло велику роль в розвитку християнського світогляду українського народу. В формі діалогів воно давало пояснення на пекучі питання християнської віри, починаючи сотворенням світу й кінчаючи складними догмами. Доступніше народним масам і формою і змістом, це письменство творило перехідний місток від абстрактних християнських доктрин до народного розуміння християнства й мало значний вплив на усну творчість. З письменства цього роду стрічаємо уривок догматичного писання Теодорита Кирського про св. Трійцю вже в "Збірнику Святослава" з 1073 р.

Єфрем Сирин. На закінчення треба згадати про писання одного з найпопулярніших у нас церковних письменників — св. Єфрема Сирина. Не так уложений з його писань збірник „Паренезіс або Паренетікон", як два слова, дві проповіді з цього збірника про страшний суд і прихід антихриста та про злих жінок були поширені на Україні. Як перше слово в тяжких обставинах життя християнина було улюбленою лектурою наших предків, так друге стало для наших давніх грамотіїв джерелом їх аскетичних думок про жінок так, що в твердості цих думок вони перейшли самого Єфрема Сирина.

Уривок з Слова Єфрема Сирина про злих жінок. Нема звіра, подібного до жінки лукавої й нескромної на язик. Що страшніше від лева межи четвероножними, або лютіше від гадюки між плазунами? А все ж вони не значать нічого в порівнянні з лукавою жінкою... А що лев і гадюка уступають їй у злобі, свідчить про це й Премудрий, говорячи: „Краще жити зо львом і гадюкою, ніж жити з лукавою жінкою" (Сирах)... О, яке це зло — найгостріша чортяча зброя. Через жінку з початку зопсував чорт Адама в раю, через жінку кинув Йосипа до тюрми, через жінку спонукав Давида зрадливо вбити Урія, через жінку наймудрішого Соломона довів до гріха, через жінку гнав Іллю, через жінку осліпив Самсона й відсік голову предтечі Христовому, через жінку доводите всіх до упадку, всіх знеслявляє, всіх убиває, всіх наражає на ганьбу... О, яке від усякого зла гірше зло лукава жінка. І гаспиди, як їх приголубити, стають покірними; і леви, і леопарди привикнуть до людини, покірніють; але лукава й безсоромна жінка, коли уразити її, біситься, коли пестити — хвалиться...

Возняк М. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч.вид. — Вид. 2-ге, перероб. Кн.1. — Львів: Світ, 1992. - 696 с.






Категорія: Історія української літератури | Додав: ychitel (08.12.2012)
Переглядів: 1607 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2017 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz