За характером морфемного складу в сучасній українській мові виділяються прикметники повні і короткі в залежності від типу закінчень.

Стаття розповідає про явище субстантивації.

Основним джерелом творення нових прикметників є самі прикметники, іменники, дієслова і зрідка прислівники. Про способи словотворення йдеться у даній статті.

Усі прикметники української мови в залежності від граматичних особливостей і характеру ознаки, що ними передається, поділяються на три групи: якісні, відносні та присвійні.

У сучасній українській мові прикметник чітко виділяється як самостійна частина мови зі своїми семантико-граматичними особливостями.

Початок статті про відміни і відмінкові закінчення іменників.

Категорія роду, числа та відмінка.

Стаття розповідає про поділ іменників на конкретні й абстрактні, істоти й неістоти, збірні, речовинні, власні й загальні.

Стаття знайомить з поняттям іменник.

Стаття описує принципи поділу слів на частини мови.

При вивченні розділу граматики, який вивчає особливості будови слів і творення їх форм, морфології приділяється значна увага таким поняттям, як граматична форма, граматичне значення і граматична категорія.

Основне про морфемний, словотвірний і етимологічний аналізи.

Словниковий склад української мвои збагачується в основному за рахунок утворення нових слів на базі і з використанням того мовного матеріалу, яким послуговується мова.

Стаття розповідає про морфеми слова.