Факультативні та спеціальні курси української мови - Методика мови - Методика - Каталог статей

Факультативні та спеціальні курси української мови

У старших класах загальноосвітніх середніх шкіл тривалий час практикуються факультативні курси з рідної мови. Нині діють дві програми таких курсів.¹ Кожна з них має свої цілі і завдання. Так, мета факультативної програми "Лексикологія, стилістика і розвиток мовлення" - поглибити знання учнів про лексичну і граматичну системи рідної мови, ознайомити учнів з багатством її стилістичних засобів, удосконалювати їхні мовленнєві уміння і навички. Структура змісту програми забезпечує вивчення мовних явищ від часткового (слова) до загального (тексту) і навпаки. Поглиблене вивчення лексикології, фразеології, лексикографії пов'язується з формуванням умінь і навичок поповнювати словниковий і фразеологічний запас, оволодівати нормами слововживання, розвивати мовне чуття. Розділ "Будова тексту і зв'язне мовлення" передбачає поглиблення знань про текст, його структуру, вироблення умінь будувати усні й писемні висловлювання різних типів мовлення - розповідь, опис, міркування.
Особливо цінним є розділ "Граматична стилістика", якій майже не приділялася увага при вивченні основного курсу мови. Факультатив з граматичної стилістики розкриває широкі можливості для глибшого вивчення граматичної і стилістичної системи рідної мови та формування мовленнєвих навичок учнів. Ця програма з успіхом може використовуватися в ліцеях, гімназіях, коледжах гуманітарного профілю, де передбачено ґрунтовну лінгвістичну і мовленнєву підготовку учнів. Вона легко членується на розділи, кожний з яких може становити окремий автономний курс - "Лексика і фразеологія", "Текст і зв'язне мовлення", "Граматична стилістика".
Друга факультативна програма "Структура тексту і розвиток техніки читання, усного і писемного мовлення" спрямована на засвоєння граматики і тексту, формування навичок ситуативного мовлення, її оригінальність виявляється у функціональному підході до вивчення мовних явищ. Спираючись на основний курс, учні засвоюють найбільш частотні в мовленнєвій практиці мовні явища. Програма складається з трьох частин - "Морфологія і текст", "Граматика й усне мовлення", "Структура писаного тексту". Перша частина має на меті допомогти учням усвідомити особливості функціонування частин мови в тексті; друга зосереджує увагу на поглибленні знань із синтаксису, необхідних для естетично оформленого усного мовлення в різних ситуаціях спілкування; третя передбачає навчити дітей сприймати різновиди книжного мовлення, допомагає удосконалити власні письмові висловлювання.
Цей курс прийнятний для всіх типів шкіл. Однак перевагу йому варто надавати в ліцеях, коледжах, гімназіях негуманітарного профілю, особливо в тих, де переважають російськомовні діти, що прагнуть досконало оволодіти державною мовою і навчитися нею спілкуватися.
Факультативні курси найбільш доступні для учнів і широко розповсюджені в школах України. Вони як одна з форм навчально-виховного процесу відповідають завданням загальноосвітньої та інших типів шкіл, наповнюють систему навчання новим змістом, забезпечують процес гуманізації та гуманітаризації сучасної школи.
Теоретично спрямовані, факультативні заняття мають велике практичне значення: вони підвищують культуру мовлення учнів, розвивають уміння користуватися довідковою літературою, збагачують словниковий і фразеологічний запас.
Крім факультативних курсів, останнім часом у школах нового типу практикуються спеціальні лінгвістичні курси.² Так, навчальні плани ліцеїв, гімназій гуманітарного профілю включають такі дисципліни, як культуру мовлення, стилістику, риторику, їх специфіка полягає в тому, що вони тісно пов'язані, з одного боку, з основним курсом мови, з українською літературою, а з другого боку, вони є їх органічним продовженням, інтегруючими курсами, що виникли па стику лінгвістики і літературознавства. Ці предмети поглиблюють філологічні знання учнів, забезпечують досконаліше володіння мовою, формують комунікативні уміння і навички, готують учнів до сприймання наукових курсів вищої школи.
Програми спецкурсів пройшли апробацію й одержали схвалення вчителів. Програма курсу риторики³ передбачає ознайомлення учнів з історією риторики, найголовнішими принципами ораторських виступів, формування умінь і навичок, необхідних сучасному мовцеві, особливо в діловому спілкуванні.
Завдання курсу риторики полягає в тому, щоб розвинути мовленнєву компетентність учнів, удосконалюючи їхнє мислення. А слугує цьому слово (мова). Отже, з'являється своєрідна тріада - слово, думка, дія. Програма розрахована на чотири роки (8-11 класи) і має таку структуру:

Усі розділи курсу риторики базуються на мовленнєвій основі, що активно впливає на формування комунікативних умінь гімназистів. Глибші знання норм літературної мови, її стилістичної системи забезпечують досконале володіння багатством її виражальних засобів, розвиток мовленнєвої культури учнів.
Запровадження курсу культури мови і стилістики в школах нового типу є реалізацією вимог до сучасної освіти. Спецкурси з культури мови і стилістики забезпечуються авторськими програмами,⁴ що відображають рівень лінгвістичної науки та лінгводидактичні принципи її викладання в середній школі.
Ю.Скляніченко, автор проекту програми із стилістики (9-11 класи), основними завданнями курсу вважає: "1) дати гімназистам знання про структурно-функціональні стилі української літературної мови, стилістичні норми, стилістичні функції мовних засобів відповідно до теми і мети висловлювання; 2) забезпечити засвоєння гімназистами стилістичних норм української літературної мови; 3) сформувати в них уміння й навички зв'язного усного і писемного мовлення; 4) навчити їх основних методів і прийомів стилістичного аналізу художнього тексту".⁵Відповідно до цих завдань визначається зміст і структура програми. У першій частині подаються теоретичні відомості зі стилістики; друга частина визначає зміст і форми роботи над зв'язним мовленням; третя включає вимоги до знань, умінь і навичок гімназисті в 9-11 класів.
Програма з культури мови і стилістики (10-11 класи), підготовлена М.Пентилюк6, має дещо ширші завдання, оскільки принципи побудови її інші. Автор виходить з того, що стилістичні знання, уміння і навички гімназистів ґрунтуються на знаннях основного курсу рідної мови і на поглибленому засвоєнні основ культури мовлення (форми і норми літературної мови, якості мовлення, структура тексту тощо). Тому глибокому засвоєнню стилістики, без якої, зрозуміло, немислима ні лінгвістична підготовка, ні розвиток зв'язного мовлення, повинно передувати засвоєння основ культури мовлення.
Автор пропонує в 10 класі організувати поглиблене вивчення основних понять культури мови, а в 11 - стилістики і на цій теоретичній базі формувати мовленнєві уміння і навички, необхідні сучасній людині. На базі цього визначаються навчальні завдання курсу:
- поглибити знання учнів про мову і мовлення, спілкування, норми літературної мови, стилі мовлення та їх ознаки;
- розкрити багатство виражальних засобів мови на всіх її рівнях (фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотвірному, морфологічному і синтаксичному);
- сформувати в гімназистів уміння вільно користуватися виражальними засобами української мови залежно від типу і стилю мовлення;
- удосконалювати навички зв'язного усного і писемного мовлення;
- удосконалювати орфоепічні, орфографічні та пунктуаційні навички.
Виконання цих завдань забезпечується змістом і структурою курсу "Культура мови і стилістика". Він зорієнтований на те, що основний курс української мови знайомить учнів з основами культури мовлення і стилістики й формує певні вміння і навички. Однак досвід показує, що цих умінь і навичок недостатньо для мовленнєвої підготовки учнів. Тому пропонований курс містить теоретичний мінімум, необхідний для глибшого розуміння і засвоєння мовних явищ. Реалізацію цього спецкурсу забезпечує авторський підручник.⁷
Пропоновані програми дають можливість вибору, варіювання курсів, а головне - спонукають учителів до творчої праці в навчанні української мови. Врешті, вони настільки зорієнтовані на поглиблення основного курсу мови в 10-12 класах, що можуть повністю замінити корекційно-повторювальний курс, пропонований чинною програмою.
Отже, факультативні та спеціальні курси сприяють поглибленню й розширенню набутих учнями на уроках української мови знань, допомагають краще засвоїти матеріал основного курсу, удосконалювати навички аналізу різних форм мови, розширювати лінгвістичну ерудицію школярів, підвищувати рівень мовного чуття і формувати комунікативну компетенцію. При вивченні цих курсів учні розвивають творчі здібності, значно зростає роль самостійної, індивідуальної, диференційованої волі. Викладач факультативу чи спецкурсу, відбираючи дидактичний матеріал, орієнтується на сильних, філологічно обдарованих дітей. У процесі факультативних занять чи занять із спецкурсу з'являється можливість ураховувати здібності кожного та вибирати для нього індивідуальні завдання. На таких заняттях більше, ніж на уроках основного курсу, створюються умови для розвитку творчої пізнавальної діяльності і розв'язання завдань диференційованого навчання.

¹Див.: Програми з української мови для 7-11 класів середньої загальноосвітньої шкали (факультативні курси). - К.: Рад. школа, 1990.
²Програми курсів для ліцеїв га гімназій гуманітарного профілю. Українська мова та література. 8-11 класи. - К.: Перун, 1996.
³Програми курсів для ліцеїв га гімназій гуманітарного профілю. Українська мова та література. 8-11 класи. - С. 32-62.
⁴Див.: Програма спецкурсів для ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю. Програма з культури мови і стилістики української мови для гімназій гуманітарного профілю. 10-11 класи. /Укладач Пентилюк М. - К., Перун, 1996. - С. 3-9; Скляніченко Ю. Проект програми із стилістики укр. мови для гімназій з українською мовою навчання. 9-11 класи //Українська мова і література в школі. - 1991. - № 6. - С. 19-25.
⁵Скляніченко Ю. Ф. Проект програми із стилістики укр. мови для гімназій з українською мовою навчання. 9-11 класи. - С. 18.
⁶Програма спецкурсів для ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю. - С. 3-13.
⁷Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. - К.: Вежа, 1994. - 240с.