Меню сайту
Категорії розділу
Методика мови [43]
Статті з підручника Пентилюк М.І.
Методика літератури [0]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Методика » Методика мови

Варіантність структури і змісту курсу "Рідна мова" в 5-9 і в 10-11 класах
Варіантність структури і змісту курсу "Рідна мова" в 5-9 і в 10-11 класах

Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст шкільного курсу залишається без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема й недержавних. Пояснити це можна тим, що структура мовної системи не піддається лінгводидактичним впливам і її засвоєння здійснюється за визначеними дидактикою і психологією принципами й закономірностями.
Інноваційні процеси зумовлюють в основному вибір форм і методів навчання рідної мови, проте не впливають на її зміст. Цим пояснюється його довготривала стабільність, відсутність варіантів програм.
Останнім часом ця стабільність почала порушуватися. Шкільні програми з української мови для 1-4 і 5-9 класів мають чітко виражений комунікативно-діяльнісний характер. Початковий курс рідної мови, на наш погляд, задовольняє усі типи шкіл, оскільки він створює базу для лінгвістичної освіти і закладає основи мовленнєвих умінь і навичок, що остаточно формуються в середніх і старших класах.
Поліваріантність програм і підручників - це звичайна норма шкільного життя з системі освіти переважної більшості цивілізованих країн світу. Без цього там не уявляють прогрес у педагогічних технологіях.
Ідея існування кількох програм (як і підручників) з навчальних предметів для одного і того ж класу, право вчителів обирати для себе найкращий варіант поступово стає реальністю. Створюються умови для розумної конкуренції у сфері освіти і навчання рідної мови зокрема.
Однак варіантність програм не може стосуватися самої основи навчання мови - засвоєння мовної системи і формування мовленнєвих умінь і навичок. Тому й розуміло, що варіанти програми створюються насамперед для різних типів шкіл: загальноосвітньої з рідною (українською) мовою навчання і національною, де українська мова вивчається як державна, для шкіл (класів) з поглибленим вивченням української мови (загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї).
Створення програм для кожного класу повинно спрямовуватися Державним стандартом мовної освіти.
За змістом більша варіантність програм можлива в старших класах, зокрема 2-річної школи. Щодо програм 5-9 класів, то варіантність тут має бути дещо обмежена.
Альтернативною програмою з рідної мови є програма, укладена проф. І.Ющуком. а цілями і завданнями ця програма мало чим відрізняється від чинної. Як сам автор зазначає: "структурно програма з української мови складається з трьох частин"1 ("Основні вимоги", "Розвиток зв'язного мовлення" і "Мовознавчі питання і розвиток
зв'язного мовлення"), "щодо змісту програми, то матеріал курсу рідної мови в середній школі розподілено між навчальними роками так, щоб тема чи кілька тем, визначені для опрацювання в певному класі, становили цілісний завершений цикл"2.
У першій частині ("Основні вимоги") автор визначає уміння і навички, якими учні повинні оволодіти в процесі вивчення української мови в тому чи іншому класі. Це традиційні уміння і навички, що давно визначилися в методиці й відбиті в чинних програмах (тільки структура їх дещо інша - за І.Ющуком, це уміння, що учні повинні набути, закріпити й удосконалити в кожному класі).
Тут визначено зміст роботи з формування в учнів умінь чітко й граматично правильно висловлювати власні думки і правильно сприймати прочитаний текст, добирати матеріал і створювати власні висловлювання, але автор обмежується вмінням "відповідно до комунікативних потреб будувати речення й оформлювати їх на письмі та інтонувати в усному мовленні"3, хоча загальновідомо, що це уміння стосується тексту і, звичайно, його компонентів - абзаців, речень,
Друга частина ("Розвиток зв'язного мовлення") програми стосується розвитку зв'язного мовлення. У ній визначається мінімальна кількість різних видів: письмових і усних творчих робіт, які учні повинні виконати в кожному класі. Перевага надається письмовим роботам. Наявні в цій частині мовленнєвознавчі поняття подаються після видів робіт і зовсім випущена характеристика трьох стилів - розмовного, наукового і художнього,
Тематика творчих робіт розосереджена в розділах третьої частини. Ця частина, на думку автора, основна. У ній відображено мовознавчі питання і розвиток зв'язного мовлення в лінійному, послідовному порядку. Так, наприклад, розділ "Лексика" (5 клас) має такий зміст і структуру:
Словниковий склад мови. Питома й запозичена лексика. Сфера вживання іншомовних слів.
Твір за картиною.
Лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником. Однозначні й багатозначні слова.
Пряме й переносне значення слів. Доречне вживання слів залежно від їхнього лексичного значення й стилістичного забарвлення. Вживання слів, що їх вимагають
норми етикету.
Розповідь про осінь.
Омоніми, відмінність їх від багатозначних слів. Синоніми, їхня роль у мові. Вживання синонімів. Синоніми з різним стилістичним забарвленням. Антоніми.
Редагування тексту (синонімічна заміна слів).

У програмі є багато позитивного. По-перше, науково розмежовано розділи "Будова слова" і "Фонетика", до останнього включено історичні чергування звуків (фономорфологічні звукові зміни). Учням легше усвідомити, що це явища, пов'язані із звуковою системою мови, хоча відбуваються в слові і впливають на його будову.
По-друге, чіткіше визначено структуру програми для кожного класу. Так, синтаксис вивчається у 8-9 класах (просте речення - у 8 класі, складне у 9).
По-третє, програма для 10-11 класів вигідно поєднує систематизацію, узагальнення й поглиблення мовних і мовленнєвознавчих відомостей з функціонально-стилістичним аспектом удосконалення мовленнєвих умінь і навичок. Є й інші позитивні сторони програми.
Однак вона програє чинній програмі в основному - не забезпечує повної реалізації Державного стандарту мовної освіти. В ній відсутня чітка орієнтація на формування комунікативної компетентності учнів та її складових - мовної і мовленнєвої. І все ж вона є цікавим, дещо оригінальним варіантом шкільних програм. Затверджена Міністерством освіти і науки України, аналізована програма має право на застосування в школах України.
Альтернативність шкільних програм з рідної мови відкриває широкі можливості для творення авторських курсів, приклади яких описані в методичних часописах. Однак за будь-яких умов в основі шкільного курсу рідної мови мусить бути мовна система, що має відповідну структуру, мовленнєва діяльність, урахування якої необхідне для формування комунікативних умінь і навичок.

1Див.: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з рідної мови // Дивослово. - 2003. - №8. - с.22.
2Див.; Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з рідної мови Дивослово. - 2003. - №8. - с.23.
3Див.: Там само. - с.22.



Методика навчання української мови в чередніх освітніх закладах / Колектив авторів за редакцією М.І.Пентилюк: М.І.Пентилюк, С.О.Караман, О.В.Караман, О.М.Горошкіна, З.П.Бакум, М.М.Барахтян, І.В.Гайдаєнко, А.Г.Галетова, Т.В.Коршун, А.В.Нікітіна, Т.Г.Окуневич, О.М.Решетилова. - К.: Ленвіт, 2004. - С.61 - 63.



Категорія: Методика мови | Додав: ychitel (04.11.2012)
Переглядів: 2289 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2020 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz