В основах багатьох українських слів звук [і] непостійний. Він, як правило, виникає на місці інших голосних внаслідок чергування.
1. Звук [і] з'являється на місці [о] та [е] переважно в закритому складі: слово — слів, школа — шкіл, прозивати — прізвище, перо — пір'я, береза — беріз, джмеля — джміль, Києва — Київ.
Іноді [і] на місці [о], [е] виступає й у відкритому складі: жона — жіночий, вози — візок, печі — запічок, промені — промінець, випромінювати; кончина — кінець. 1. Мудрість [мудрості] іде без блиску, бездумність [бездумності] — у позолоті. (А.Малишко.) 2. Щирість [щирості] і щедрість [щедрості] поетам властиві. (Л.Первомайський.) 3. Я люблю рум'яну осінь [осені], над садами чисту просинь [просині, синій]. (М.Стельмах.) 4. Десь чується шурхіт [шурхоту] мітли [мете]двірника [двору], доноситься здалеку дзенькіт [дзенькоту] трамвая. (І.Нечуй-Левицький.) 5. Я мало не засміявся: прізвище [прозвати] немов прилипло до людини. (Ю.Збанацький.) 2. Звук [і] з'являється на місці [е] в коренях ряду дієслів перед наступним складом з суфіксом -а- або -ува-, а саме: берегти — зберігати брехати — набріхувати викоренити — викорінювати гребти — загрібати застебнути — застібати підперезати — підперізувати плескати — запліскувати плести — заплітати стерегти — остерігати стрелити — стріляти зачепити — зачіпати защепнути — защіпати летіти — літати мести — замітати текти — протікати тесати — обтісувати чекати — очікувати чесати — зачісувати шептати — нашіптувати пекти — випікати 1. У присмерку осінньої алеї згрібають [гребти] діти каштановий лист. (М.Рильський.) 2. Злітає [летіти] листя з осокора, летять листки з календаря. (П.Дорошко.) 3. Рине вода, протікає [текти] по тихій долині. (Народна творчість.) 4. Коли б знала, відкіль виглядати, то б найняла, заставила стежку промітати [мету]. (Народна творчість.) 5. Зацікавлені, сидять гості, перешіптуються [шептати] з собою врочисто та очікують [чекати] молодої та молодого. (О. Кобилянська.) 3. У словах діти (дитина), сідати (сидіти), звіситися (звисати) і зліпитися (злипатися) звук [і] чергується з [и] (пор. § 26, п. 3). 89. Випишіть лише ті слова, де звук [і] виник на місці [о] або [е].