Чимало правил правопису залежить від певних властивостей приголосних звуків.
Приголосні звуки розрізняють за наявністю голосу й шуму (голосові зв'язки дрижать дуже, трохи чи зовсім розслаблені) і за місцем перепони на шляху видихуваного повітря (на губах, на зубах, на передньому піднебінні чи в задній частині ротової порожнини).
1.За наявністю голосу й шуму приголосні звуки поділяються на: а) сонорні (звучні) — у них голос переважає над шумом (приклади див. нижче в таблиці); б) дзвінкі — у них шум переважає над голосом; в) глухі — утворені тільки з шуму (голосові зв'язки не дрижать).
Дзвінкі й глухі приголосні утворюють пари, наприклад: [б] — [п],[д] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш] і т. д. Не має пари лише глухий [ф]. Цей звук запозичений і буває тільки в іншомовних словах (див. § 5, п. 4).
2. За місцем перепони приголосні поділяються на: а) губні; б) зубні; в) передньопіднебінні; г) задньоротові.
Таблиця приголосних звуків
Примітка. Про м'які приголосні див. § 15. Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи: а) шиплячі: [д͡ж], [ж], [ч], [ш|; б) свистячі: [д͡з], [з], [ц], [с]. Шиплячі і свистячі приголосні утворюють пари: [д͡ж] — [д͡з], [ж] — [з], [ч] — [ц], [ш] — [с].
Та це ж просто...
Допитливий. Сонорні я запам'ятав по тому, що вони не мають пар серед глухих. А парні дзвінкі й глухі я розрізняю за допомогою пальців, прикладаючи їх до гортані: якщо голосові зв'язки дрижать — дзвінкі, якщо не дрижать — глухі. Щоб вимовити губні, треба обов'язково стулювати губи. При вимові зубних кінець язика торкається зубів або ясен над самими зубами. А задньоротові, здається, творяться аж у гортані чи в глотці.
Кмітливий. А я з тих груп приголосних склав собі різні вислови, які позапам'ятовував: сонорні — «ми винили рій» (вимов без голосних — і залишаться самі сонорні); глухі — «усе це кафе» «Птах і чаша»; губні — «мавпа буф»; зубні — «де ти з'їси ці лини»; шиплячі — «ще їжджу» (у транскрипції [шч]е ї[ждж|у; а щоб пригадати свистячі, треба шиплячі вимовити по-дитячому: «сце їздзу».
22. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на сонорний; 2) на дзвінкий; 3) на глухий.
Ключ. З останніх букв прочитаєте до кінця прислів'я: «Голова — ...»
24.У таблиці цифрами вказано кількість приголосних різних розрядів у кожному слові. Таку саму таблицю накресліть у себе в зошиті і самостійно розберіть ці ж слова, а потім звіртеся з аналізом, поданим у таблиці.
25. Визначте кількість різних приголосних у кожному слові за наведеною в попередній вправі схемою.