В іншомовних словах м'який знак і апостроф вживаються в основному так само, як і в українських: асфальт, шагрень, пномпенський (хоч Пномпень); об'єкт, прем'єра, кур'єр. Але тут є й свої відмінності.
1. В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість зубних приголосних також перед й, я [йа], ю [йу], е [йе], ї [йі]: батальйон [-л'йон], каньйон [-н'йон], монтаньяр [-н'йар], Ньютон [н'йу-], портьєра [-т'йе-], рельєф [-л'йеф].
Проте в українських іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться: Тетяна [-т'а-], Уляна [-л'а-], Наталя, Омелян, Касян [-с'а-], Севастян [-т'ан].
1. Летіть, мої пісні, на крилах марсельєзи [-л'йези]. (В.Сосюра.) 2. Мільйони [-л'йони] свічок на каштанах звучать, наче дзвони ясної весни. (Л.Горлач.) 3. Тихо спустивши портьєри [-т'йери], день переходить в останню фазу. (Б.Олійник.) 4. А вгорі золотим медальйоном [-л'йоном] теплий місяць над морем пливе. (В.Сосюра.) 5. Тихо пливе блакитними річками льон [-л'он]. (М.Коцюбинський.) 6. Жінкам було наказано варити обід, і Уляна [ул'ана] з Юлею порядкували біля казана. (Григорій Тютюнник.) 7. Браконьєр [-н'йер] хитрий, а ми ще хитріші. (Є.Гуцало.)
В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних та р, а й після шиплячих та задньоротових, якщо після них чується звук [й]: комп'ютер [-пйу-], Дансм'юр |-мйур], бар'єр [-рйер], Руж'є [-жйе], Х'юстон [хйу-], Г'ята [гйа-].
Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктивіт, кон'юнктура.
1. Ад'ютант [виняток] приніс карту і розстелив її на столику. (Ю.Бедзик.) 2. Записав газетяр інтерв'ю [-вйу] — про дні бойові, про героїв плацдарму. (І.Нехода.) 3. Я знаю, що бійця нащадки спом'януть і нашу віру й кров знесуть на п'єдестали [пйє-]. (А. Малишко.)
3. Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього приголосного: бюро [б'у-], бязь [б'а-], пюре [п'у-], кювет [к'у-], рюкзак [р'у-], манікюр [-к'у-).
1. Два бюсти [б'у-] — рядом: Гус великий, пророк землі — Сковорода. (А.Малишко.) 2. Музики розставили свої пюпітри [п'у-], порозкладали ноти. (І.Нечуй-Левицький.) 3. В бюро [б'у-] перепусток сива жінка перевірила їхні документи. (В.Кучер.) 4. Ніби на гравюрі [-в'у-] Хокусаї, ліс грабовий золотом цвіте. (М.Рильський.) 5. Кохати — нові землі відкривати, нюанси [н'у-] свіжі і відтінки нові. (І.Драч.)
Та це ж просто...
Кмітливий. Отже, в словах іншомовного походження м'який знак перед й, я, ю, є, ї ставиться лише після зубних ("Де ти з'їси ці лини"), після інших приголосних можна ставити хіба що апостроф.
Допитливий. Але не забувай про винятки. 59. Назва столиці Лаосу по-російському пишеться Вьентьян, по-українському — В'єнтьян; назва місцевості у В'єтнамі по-російському — Дьенбьенфу, по-українському — Дьєнб'єнфу. Чому по-українському не можна ці назви написати так само з двома м'якими знаками, як у російській мові?
60. Узяті з «Малого атласа мира» географічні назви запишіть по-українському в три колонки: 1) з м'яким знаком перед й, я, ю. є, ї; 2) з апострофом; 3) без м'якого знака і без апострофа. При цьому майте на увазі, що в російській мові м'який знак перед я, ю, е, и вказує, що ці букви позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі], а буквосполучення ьо читається як [йо] після м'якого приголосного.
Ключ. З перших букв прочитаєте вислів давньоримського поета Горація. 61. Перепишіть, вставляючи, де треба, м'який знак або апостроф.
1. Ось тут Тарас ходив у школу до д..яка. (О.Гончар.) 2 Міл..йонами рук ми кладем будов наших мирну величність. (М.Бажан.) 3. Мчить крізь теплі ночі і світанки на кур..єрській швидкості життя (Д.Луценко.) 4. Понад самим к...юветом виструнчились гінкі стебла, однакові, незліченні, як солдати. (О.Гончар.) 5. В тумані С..єрри [с'йе-] танк стоїть, немов страшна примара, (Д.Павличко.) 6. Ел..ясберг [ел'йас-] сидів кінець столу дуже розв...язно й хазяйновито. (І.Ле.) 7. О марсел..єзо [-л'йе-зо], бий в серця черстві, холодні, глухих, сліпих під прапори скликай. (О.Олесь.) 8. Мокрий холод заліг на дні кан..йону. (П.Загребельний.)
62. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис іншомовних слів у російській і українській мовах.
1. Одна из дверей была завешена огромными двойными портьерами. (Ф.Достоєвський.) 2. В арьергарде Дохтуров и другие, собирая батальоны, отстреливались от французской кавалерии. (Л.Толстой.) 3. В течение всей дороги Касьян сохранял упорное молчание. (І.Тургенєв.) 4. Город, похожий на старую гравюру, щедро облит жарким солнцем. (Максим Горький.)
63 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на позначення м'якості приголосних і на вживання апострофа, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Хвилясто здіймаються [16.1] лагідні київські [16.2] узвишшя [15.3], прорізувані спадистими ярами. (П.Загребельний.) 2. Мені здається [16.1], що стою на дні у велетенськім [16.3], глибочезнім морі... (Д.Павличко.) 3. Море шурхало мільйонами [18.1] дрібних камінчиків [16.3]. (М.Трублаїні.) 4. Десь [16.1] удалині, на протилежному березі, у буряній [15.4] каламуті тьмяним [16.3; 17.1] сузір'ям [17.2] ряхтіли [15.4] вогні заводів (Я.Баш.) 5. Он сонечко світить [16.3] надворі, сніг [16.3] біліє, виблискує, цвірінчать [16.3; 16.1] горобці. (А.Тесленко.) 6. З'явилися [17.3] проліски, ніжні, тендітні. (І.Нехода.) 7. Всі дерева навкруги тепер біло-рожеві, м'які [17.1], святкові [17.1]. (О.Гончар.) 8. Садів рум'яний [17.1] цвіт [16.3] обсипався духмяно [17.1]. (В.Сосюра.) 9. Мала пташка, невеличка по доріженьці [16.2] скаче. (Народна творчість.) 10. Осінні вечори прозорі, як янтар [15.3]. 11. Переді мною світліла пройма дверей, завішана портьєрою [18.1]. (Р.Іваничук.) 12. Як рясно [15.4] пересипані оповідання й повісті [16.3] Горького [16.4] приказками, прислів'ями [17.1]. (М.Рильський.) 13. З надіями людськості [16.2] зв'язаний [17.1] у вічний вузол на вічність, зводжу розбухлими м'язами [17.1] свою історичність. (В.Лучук.)
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.
