§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися лише [н] або [н']: щоденний, здоровенний, нездоланний, ранній.
1. Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — туманний, стіна — стінний, вікно — віконний, осінь —-осінній.
Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква — буквений, реформа — пореформений, журавель — журавлиний, дерево — дерев'яний, не ждати — нежданий.
Подвоюється н також у словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний. 1. Згасає день, скінчилась денна [день] праця. (В.Сосюра.) 2. Сріблистий місяць тихо чарівне світло лив на сонну [сон] землю. (І.Франко.) 3. Ключ угорі журавлиний [журавель] рідною мовою кличе у невідомі краї. (М.Рильський.) 4. Мокрий асфальт тьмяно [тьма] вилискує крізь туманний[туман] степ. (О.Гончар.) 5. Тяжко ревнули широкими горлами чавунні [чавун] гармати. (О.Довженко.) 6. Студений [студити] вітер б'є в холодні [холод] вікна, і олов'яний [олово] важко дише став. (М.Рильський.) 2. Подвоюється н у наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий): а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, нескінченний, невблаганний, незрівнянний, недоторканний; б) у небагатьох прикметниках-старослов'янізмах: священний (звичайне: святий), огненний (звичайне: вогняний), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний. В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється: шалений, скажений, навіжений, жаданий (вказують на звичайну міру якості), нескінчений, незрівняний, намальований, написаний, з'єднаний. 1. Благословéнні мир і праця на цій оновленій [оновити] землі. (М.Рильський.) 2. Народ непоборен повік, нездолáнна повік його сила левина [лев]. (М.Рильський.) 3. Од слів простих незнана [знати] сила в липневу лине темноту. (В.Сосюра.) 4. Огні незлічéнні, мов стрічки огнéнні, до моря спускаються з міста. (Леся Українка.) 5. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незлічені світла сіяли. (Леся Українка.) 6. Прийшла любов непрохана [прохати] й неждана [ждати] — ну як мені за нею не піти? (В.Симоненко.) 3. У словах, похідних від прикметників, написання нн або н зберігається: туманний — туманно, туманність; нескінченний — нескінченно, нескінченність; письменний — письменник; віконний — віконниця; шалений — шалено, шаленість; вихований — вихованість; захоплений — захопленість (хоч: виховання, захоплення).
1, Треба розбудити у душі народу почуття гордої свідомості нездоланності [нездолáнний] своєї, своєї непереможності! (П.Тичина.) 2. В очах його промайнула насторожена зацікавленість [зацікавлений]. (М.Трублаїні.) 3. Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю [рослинний] прикрити рани війни. (О.Гончар.) 4. Дорога — це завжди тайна! В її незвіданості [незвіданий] є щось спільне з людською долею. (О.Гончар.) 5. Внизу пульсувала сувора буденність [буденний] у венах провулків, в артеріях-ріках. (Б.Олійник.) 71. Яка різниця в значенні прикметників журавлиний і журавлинний, горобиний і горобинний? Від яких іменників вони утворені?
72. Запишіть слова, розкриваючи дужки, в дві колонки: 1) ті, у яких подвоюється буква н; 2) ті, у яких вона не подвоюється.
Ключ. З перших букв прочитаєте вислів Лесі Українки.
73. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи н.
1. Сірі султани пилюки, звихре(н)ої конем, осідали на скоше(н)ій стерні. (Григорій Тютюнник.) 2. В серцях палає ю(н)ості вогонь. (Л.Дмитерко.) 3. Щастя! Воно прийшло, як завжди, нежда(н)о-негада(н)о. (О.Гончар.) 4. Наш рідний край справді благослове(н)ий край. (Леся Українка.) 5. Зоря, і сад, і спів пташиний, і щастя сльози на очах. (В.Сосюра.) 6. Конопля(н)им чадом пахнуть береги. (Григорій Тютюнник.) 7. В моєму серці стільки ще пісень, ще стільки слів несказа(н)их у серці. (В.Сосюра) 8. Історія — це святая святих народу, недоторка(н)а для злодійських рук. (О.Довженко.)
74. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис нн у російській та українській мовах.
1. Разве не прекрасна каждая травинка, наполненная пахучим соком? (К.Паустовський.) 2. В конце января, овеянные первой оттепелью, хорошо пахнут вишневые сады. (М.Шолохов.) Море все в живых белых пятнах, словно бесчисленные стаи птиц опускались на его синюю равнину. (Максим Горький.) 4. Он видел небо, голубое, бездонное. (Б.Полевой.) 5. Возле леса, на горе, дремал с закрытыми ставнями старый деревянный дом. (М.Гоголь )
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.