Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » Практикум

Правопис дзвінких та глухих приголосних
РОЗРІЗНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА ДЗВІНКІСТЮ І ГЛУХІСТЮ

§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних

Сонорні приголосні завжди вимовляються чітко: дим, рів, сон, орел, вир, гай, сонце, гурт, черемха, жовтий. Тому при позначенні їх на письмі ніяких труднощів не виникає.

Сплутати можна лише парні дзвінкі і глухі, які іноді звучать однаково: призьба і просьба [проз'ба], ходьба і молотьба [молод'ба], нігті [н'іхт'і] і віхті. Тому при позначенні їх на письмі треба пам'ятати таке.

1. Дзвінкі приголосні в літературній вимові завжди звучать дзвінко — і в кінці слова (гриб, плід, вуз, важ, міг), і перед глухими приголосними (рибка, гадка, везти, дужка, могти).

Виняток становить звук [г], який у словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр (і похідних) вимовляється як [х]: [лехко], [вохко] і т. д. В інших словах звук [г] і перед глухими не втрачає своєї дзвінкості: лягти [л'агти], могти [могти], бігти, бігцем, стерегти, тягти, одягти, домігся.

У словах тхнути, тхір, натхнений, натхнення (і похідних) вимовляємо і пишемо т (хоч ці слова й походять від дихати, надихати).

1. Стежка стелиться бита поміж трав, серед жита. (Л.Первомайський.) 2. Було затишно і пахло вогкістю. (А.Головко.) 3. Любові легкого шляху не треба. (Леся Українка.) 4. У плоть мою, не навчену літать, впиваються, неначе кігті, зорі. (Д.Павличко.) 5. Була у прадіда сорочка, в дьогті прана,— на випадок чуми. (П.Воронько.) 6. У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення. (О.Гончар.) 7. З грудей мимоволі вирвалось полегшене й радісне зітхання. (В.Козаченко.)

2. Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких: боротьба [бород'ба], просьба [проз'ба], лічба [л'ід͡жба], вокзал [воґзал], футбол [фудбол].

Щоб перевірити, яку букву написати в слові, треба сумнівний приголосний поставити перед голосним або сонорним: боротьба — боротися, просьба — просити, повсякденний — всякий день, мимохідь — мимо проходячи, нігті — ніготь, віхті — віхоть, брязк — брязнути, мигтіти — мигнути, мабуть — має бути.

У деяких словах написання таких приголосних не перевіряється: призьба, вогко, мерехтіти, вокзал, анекдот, футбол. Правопис цих слів треба запам'ятати.

1. Законів боротьби [боротися] нікому не зламати. (П.Тичина.) 2. Оце возовиця підходить, а там і молотьба [молотити]. (А.Головко.) 3. Ні розваги, ні просьба [просити], ні грізьба [грозити] — ніщо не помагало. (М.Коцюбинський.) 4. У грубці [груба] гуло — догоряли скіпки [скіпочка]. (П.Воронько.) 5. Поблідла місячна скибка [скибочка] висіла низько [низенько] над сірим імлистим обрієм.(В.Козаченко.) 6. Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків [бризнути]. (М.Коцюбинський.) 7. Очі сліпило мигтючістю [мигнути, миготіти] неба й води. (О.Гончар.) 8. Повітря було таке п'яне й повне щебетання, що мимохіть [мимо хотіння] бажалось руху, крику, реготу. (М.Коцюбинський.) 9. Вже скоро, мабуть [має бути], почнеться мітинг. (В.Собко.)

Та це ж просто...

Допитливий. Отже, в нашій мові переважає дзвінкість: сонорні завжди вимовляються дзвінко, дзвінкі не оглушуються, а глухі іноді стають дзвінкими.

Кмітливий. У правописі дзвінких нема нічого складного: пиши як чуєш Тільки в шести словах вимовляємо [х], а пишемо г. Небагато й тих слів, у яких замість глухого чується дзвінкий: боротьба, молотьба, отже, просьба, осьде, лічба, повсякденний, Великдень, аякже, якби, екзамен, вокзал, анекдот, рюкзак, айсберг, футбол. Їх можна й запам'ятати.


26. Поясніть різницю в значенні співзвучних слів казка і каска, гадка і гатка, мимохідь і мимохіть, гриб і грип. Які ще подібні пари слів ви можете назвати?

27. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

I. 1. Мій поклик: праця, боро(т,д)ьба, свобода... (І.Франко.) 2. До правди тя(ш,ж)ко ми доходим, неправда прийметься за мить.. (Д.Павличко.) 3. На бистрині неле(х,г)ко плавать. (Д.Павличко.) 4. Хоч як неле(х,г)ко розібратись у подіях, проте найва(щ,жч)е розібратись у собі. (В.Забаштанський.) 5. Мечуться хвилі горбаті, гострять об палубу кі(х,г)ті. (Л.Костенко.) 6. Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемо (х,г)ти, спекулянтів — до ні(х,г)тя. (Ю.Збанацький.) 7. Мати сидить на при(с,з)ьбі коло хати та вовну з кужеля пряде. (Т.Шевченко.) 8. Десь збоку во(х,г)ко підпадьомкає перепел. (М.Коцюбинський.)

II. І. Золотою йду травою, як водою, коники з-під ніг — як бри(с,з)ки. (Д.Павличко.) 2. В кімнаті ніби поле(х,г)шено зі(т,д)хнулося всім. (О.Гончар.) 3. Ва(ш,ж)кі повіки мимохі(т,д)ь спускались на очі. (М.Коцюбинський.) 4. Маланка скочила з при(с,з)ьби і пожбурила грудкою. (М.Коцюбинський.) 5. Во(х,г)кі хмари ни(с,з)ько нависли над землею. (О.Копиленко.) 6. Море скаженіє з кожною хвилиною ду(щ,жч)е й ду(щ,жч)е. (О.Донченко.) 7. Ти, мабу(т,д)ь, у світі нічого не боїшся. (Марко Вовчок.) 8. Пляшка суміші креоліну з дьо(х,г)тем — теж для гоїння ран. (О.Гончар.)

ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.



Категорія: Практикум | Додав: ychitel (11.08.2012)
Переглядів: 24592 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2020 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz