У написанні і, и треба чітко розрізняти українські й іншомовні слова (див. § 5), бо ці букви в них пишуться за зовсім різними правилами.
1. В основах загальних іншомовних слів після дев'яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р («Де ти з'їси цю чашу жиру») перед наступним приголосним (крім й) пишемо и: директор, інститут, позиція, таксист, цирк, шифер, режим, коридор.
Як виняток буква и пишеться після інших букв: а) у давно запозичених словах: бинт, вимпел, графин, кипарис, кит, мигдаль, миля, скипидар, спирт, шпиталь;
б) у словах, запозичених із східних мов: башкир, калмик, киргиз, кизил, кинджал, кисет, кишлак. 1. Кришталем заіскрилася роса по зеленій траві. (Панас Мирний.) 2. Далеко, на самому крайнебі, паслися антилопи. (О.Гончар.) 3. Кипарис уквітчала гірляндами чайна рожа (А.Кримський.) 4. Поїзд ішов степом, минав зелені кишлаки. (Іван Ле.) 5. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску. (З.Тулуб.) 2. В основах власних іншомовних назв (у географічних назвах і прізвищах) буква и пишеться після шиплячих («Ще їжджу») та ц перед наступним приголосним: Чингісхан, Цицерон, Шиллер, Вашингтон, Чикаго, Алжир, Вірджинія.
Крім того, в географічних назвах буква и пишеться: а) після р, д, т перед приголосним (крім й): Великобританія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет, Аргентина, Ватикан; б) у кінцевих сполученнях -ида, -ика: Антарктида, Колхида, Америка, Мексика, Корсика; в) а також у назвах Єгипет, Вифлеем, Єрусалим, Сирія, Сицилія, Пакистан, Китай, Бразилія. 1. Глянь — вітрило білокриле аж над Ригою пливе. (Л.Горлач.) 2. Це вам Південний Хрест горів, коли назустріч бригантинам враз випливала з туманів Флорида, Чилі, Аргентина. (Юрій Клен.) 3. Десь сонним лотосом дрімав Єгипет і дихав пахощами у вікно. (Юрій Клен.) 4. В лимонних дібровах Мадрида бузок український росте. (Б.Олійник.) 5. Води Стикса й Лети не вгасять спогадів про любий рідний край. (Леся Українка.) 3. В інших випадках пишемо і, зокрема: а) перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, станція, аварійний, журі, жалюзі, Ріо-де-Жанейро, Греція, Чіатурі, Сочі;
б) після губних м, в, п, б, ф, після н, л, після задньоротових г, к, х (якщо це не виняток): вітамін, ліцензія, гірлянда, кіно, хімік; Бірма, Ніца, Гіндукуш, Хібіни, Кіплінг; в) у географічних назвах також після з, с (якщо це не виняток): Сімферополь, Сідней, Зімбабве; г) у прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме, Сінклер, Філдінг. 1. На кожному деревці густо звисали темно-червоні, мов рубіни, вишні. (А. Шиян.) 2. Цвітуть гладіолуси, матіоли. (Л.Костенко.) 3. Темно-зеленим муром оточили галявину пірамідальні ялини. (О.Донченко.) 4. В саду станційнім ворони куняють на гіллі. (І.Нехода.) 5. Уперто по крутих стежках Паміру я з перевалу йшов на перевал. (Л.Первомайський.) 6. У мене гарне товариство — Шекспір, і Лермонтов, і Блок. (Л.Костенко.) 7. Вінець Овідія довіку не зів'яне. (М.Зеров.) 101. Поясніть, чому в наведених парами словах в однакових гчфіксах пишуться різні букви: в одних — і, в інших — и.
гуманізм — патріотизм баталіст — пейзажист академік — історик банкір — касир академічний — історичний ванілін — млин
102. Чому в наведених парами словах після однакових букв в одних випадках пишеться і, в інших — и? таксі — таксист радіо — радист історія — історик банкір — башкир сандвіч — москвич Тбілісі — Кортеліси
103. Перепишіть, вставляючи пропущені в іншомовних словах букви і та и.
I. 1. А втім, фальс..ф..катори істор..ї менш за все піклуються про правду. (М.Рильський.) 2. Війна — це т..р, де цілий світ — м..шені. (Л.Костенко.) 3. Вивозили німці зброю, снаряди, д..нам..т, п..рокс..л..н та гримучу ртуть. (О.Довженко.) 4. Червоно танув сніг в пожежах бар..кад. (В.Сосюра.) 5. Може, десь є лотоси і г..нкго1, тихі ріки і рожева даль — у краю неляканих флам..нго, де цвіте неламаний м..гдаль. (Л.Костенко.) 6. Багато моці і краси є в горах сумного Т..роля; таємні троп..ків ліси й пустинь незміряне роздолля. (Я.Щоголів.) 7. В Асканію завезли б..зонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті. (О.Гончар.) 8. Я кажу: не було б Дон-К..хотів, вже б давно посивіла земля! (Б.Олійник.)
II. 1. Раби мовчали, царі лупилися, росли і Вав..лони мурували. (Т.Шевченко.) 2. Про ск..фів добре згадував Есх..л. (Л.Костенко.) 3. Щоб перейняти дещо з мед..ц..ни, сам Г..ппократ у Ск..фії бував. (Л.Костенко.) 4. Сьогодні в Гельс..нкі з друзями берізки у парку садив я. (Д.Павличко.) 5. Б..рюзою сіяла Мексиканська затока. (Л.Забашта.) 6. Німотний к..пар..с суворо зводиться в мінливі небеса. (М.Рильський.) 7. М..лани і Пар..жі на її [Соломії Крушельницької] сліди молились. (В.Лучук.) 8. Бачу, єг..птянок очі сміються з-під чорних серпанків. (Леся Українка.)
104. Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в дві колонки: 1) з буквою і; 2) з буквою и.
Ключ. З перших букв прочитаєте вислів Л. Толстого. 105 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надру-ваним. Якшо трапляться помилки на розрізнення і та и в основах слів, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1, Там, де Дніпро гримить [30.2а] і лине, уже поставила [30.2] турбіни [33.2] робочого рука. (В.Сосюра.) 2. Кипить [30.2] і шумує робота, як хвилі [30.1] ритмічний [33.2] прибій [31.2; 30.1]. (В.Сосюра.) 3. Я завжди був великим оптимістом [33.2] і дотепер не втратив віри в людей, у перемогу світлого лад темрявою і злом. (М.Коцюбинський.) 4. Напевно, не можна обмежити [30.1] число [30.2] ситуацій [33.2], за яких людина могла б виявити [31.2] своє благородство. (В.Коротич.) 5. Розум, трапляється, веде й по лабіринтах [33.2], шукає щілини [30.2], бачить обхідні [30.1] шляхи, а серце рветься навпрошки. (Ю.Мушкетик.) 6. Ніхто не міряв [30.2] серця глибочінь [32.1], ніхто не знає меж його ні краю. (А.Малишко.) 7. Ця непоказна на вигляд [31.2] скрипка [30.2] була величним творінням [32.2] Страдіваріуса2 [33.1]. 8. Він знав усі орбіти [33.2], всі планети, та тільки [30.2] краю рідного [30.1] не знав. (Л.Забашта.) 9. Шкіпер [33.2] мовчки дивиться в морську далечінь [32.1]. (А.Шиян.) 10. Під прозорчастою, чистою [30.2], як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння [32.2]. (І.Нечуй-Левицький.) 11. Глибину [30.2] прірви [31.1] можна було тільки вгадати по далекому дзюркотінню потічка. (Р. Іваничук.)
1Реліктове дерево. 2 Антоніо Страдіваріус (1644 - 1737) - видатний італійський скрипковий майстер.
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.
