Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » Практикум

Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
§ 30. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)

Написання
і та и в сумнівних випадках наголосом не перевіряється. Потрібно знати правила вживання цих букв. (Причому для українських та іншомовних слів ці правила різні.)

1. Пишемо і, якщо [і] чергується з [о] або [е]: вечір — вечора, прірва — проривати, шість — шести, камінь — каменя, гірський — гора, але: кущик — кущика, кит — кита, хибний — хиба.

Водночас треба пам'ятати про чергування в кількох дієслівних коренях [е] з [и] (див. § 25). Але в деяких іменниках, утворених від цих коренів, з'являється все-таки [і], наприклад: дерти — роздирати, але дірка, діра; підперти — підпирати, але підпірка, бо підпора; терти — затирати, але затірка, бо затерта.


1. Хай важка дорога, хай похмурі днини, — все зроби, що можна, на користь [користі] країни. (П.Грабовський.) 2. Пам'ятай, що легко нам усім буває сплутать щирість [щирості] і підступність [підступності]. (Л.Забашта.) 3. Воли ревуть, води не п'ють, бо в Крим [Криму] доріженьку [дорога] чують. (Народна гворчість.) 4. Мемекали вівці [овець], кудкудакали кури, тікаючи [втеча] від чіпких [причепливий] татарських рук. (З.Тулуб.) 5 Просто дивно, як йому пасувало власне прізвище [прозивати]! (Є.Гуцало.)


2. У тих випадках, коли сумнівний звук не чергується з [о] або [е], слово чи його значущу частину слід зіставити із спорідненим словом чи значущою частиною російської мови.

Де в російській мові в основах незапозичених слів виступають ы або и, там в українській пишемо и: бистрий (рос. быстрий), кип'яток (рос. кипяток), кислий (рос. кислый), ширина (рос. ширина), читач (рос. читатель).

Де в російській мові в основах незапозичених слів виступає о або е, там в українській буває і: вічність (рос. вечность), цінність (рос. ценность), чіткість (рос. четкость), щілина (рос. щель).

Як виняток з цього правила, пишемо и:
а) у відкритих складах -ри-, -ли- у словах гриміти (рос. греметь), дрижати (рос. дрожать), тривога (рос. тревога), крихітний (рос. крохотний) та ін. (див. § 26, п. 5);
б)  у словах з -ий-: шия (рос. шея), чий, бий, вий, пий, ший;
в)  у слові щиголь (рос. щегол).

На початку слова завжди пишемо букву і: інший, ім'я, істина.


1. Хай не тривожать [виняток] сон дітей війнú [война] громи криваві [виняток]. (В.Сосюра.) 2. Рівно [ровный] й спокійно [спокойный] дише натомлена з праці земля. (М.Рильський.) 3. Скільки [сколько] жагучості, сяйва, краси, скільки життя [жизнь] в цьому світі. (М.Сингаївський.) 4. Під [под] голубими парусами у безвість [весть] відпливає [отплывает] час. (Л.Дмитерко.) 5. Синє море хвилювалось і кипіло [кипело] на березі піною [пена]. (М.Коцюбинський.) 6. Стіною чорною іде гроза, як постріли [вистрел] гарматні, грім [гром] гримить [виняток]. (Д.Павличко.)


3. Про правопис и, і в закінченнях іменників, прикметників, дієслів див, відповідно § 49, 57, 73.


90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
бий — бій           
кишка — кішка
бик — бік             
кричить — кричіть
вигин — вигін    
пил — піл
виє — віє             
привид — привід
вирити — вірити
рив — рів
виск — віск   
рий — рій
витати — вітати   
риска — ріска
гирка — гірка   
розвиватися — розвіватися
зеленити - зеленіти
кинь - кінь
кит - кіт
сильце - сільце
сичи - сичі
скрипка - скріпка

91. Щоб перевірити правильність написання і в поданих у першій частині словах, доберіть до них із другої частини споріднені. Підкресліть голосні, що чергуються в коренях.

I. Щілина, кільце, кіптява, гірник, кінець, кірка, кішка, щітка, мітла, полукіпок, кістлявий, споріднений.

II. Гора, закоптити, коло, кора, костистий, кошеня, мести, наконечник, півкопи, родич, ущелина, щетина.

92. Випишіть у ліву колонку слова із вставленою буквою і, у праву — із вставленою буквою и.

Щ..т, ск..ртоправ, сн..п, ч..тко, пок..с, ч..сто, ш..шкар, окр..п, др..жджі, заб..рати, слідоп..т, розк..ш, підп..рка, підп..рати, самоск..д, кор..сно, пог..дний, гр..б [рослина], ш..стдесят, св..нар, ш..роко, заст..байте [наказовий спосіб].

Ключ. З останніх букв прочитаєте другу частину вислову О.Довженка: "Життя таке коротке..."

93. Перепишіть, вставляючи пропущені и та і.

І. 1. Можна все на св..ті в..б..рати, сину, в..брати не можна т..льки Батьк..вщ..ну. (В.Симоненко.) 2. П..д зорями тр..вожними щоночі я чую погляд предків на собі. (Д.Павличко.) 3. В роботі м..й день прол..тає за к..лька коротких хв..лин. (З.Гончарук.) 4. Г..рські верш..ни потопали в хмарах. (В.Кучер.) 5. Внизу темніла пр..рва, на дні якої ск..пала дніпрова вода. (С.Голованівський.) 6. Снігова вода ще пахла гострою св..ж..стю, як перші проліски. (О.Гончар.) 7. Р..дну землю ум..й люб..ти так, як любить мати д..тя. (В.Лучук.) 8. Не гр..є сонце на чуж..ні. (Т.Шевченко.) 9. Не журися, козаче, не пр..зв..ще прославляє чоловіка, а чоловік пр..зв..ще. (О.Стороженко.)

II. 1. Навіть того, ч..є ж..ття м..нає в небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпуч..стю. 2. Осторонь кошар, на белебні, в..сочить кущ..к тополь, б..ліють чабанські будиночки. 3. Тоня з розгону нал..тає на брата, к..дається йому на ш..ю. 4. Мати. Вона всм..хається, губи її др..жать хв..люванням і шепочуть уже щось найпестливіше, найніжніше. 5. Однак це т..льки м..ттєве, пот..м знову все стає на свої м..сця, і він перед нею вже пр..їжджий льотч..к, майже г..сть, і мати, погамувавши к..п..ння своєї радості, терпляче жде, поки син здоровкається з чабанами та чабанками. 6. Наче в..дгом..н неспокійного синового ж..ття, чує вона т..льки щоденний гурк..т у високості, гр..зний, могутній. 7 П..вденні ночі майже без вечорів, тільки зах..д одпалав — темніє одразу. 8. Любить він такі ночі безвеч..рні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій пр..роді. (О. Гончар. "Тронка".)

94. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в російській і українській мовах.

1. За холмами глухо прогремел гром, подуло свежестью. (А.Чехов) 2. На небе водворялась торопливая тревога. (В.Короленко.) 3. Все притаилось, все изнывало под зловещим блеском последних солнечных лучей. (І.Тургенєв.) 4. Матери ненавидят оружие нападения, признавая только то, которім защищается жизнь. (Максим Горький.)

ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.





Категорія: Практикум | Додав: ychitel (13.10.2012)
Переглядів: 7809 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2020 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz