Меню сайту
Категорії розділу
СУЛМ [170]
Статті з підручника "Сучасна українська літературна мова"
Практикум [44]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Форма входу
Головна » Статті » Мова » Практикум

Правопис приголосних у кінці префіксів
§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів

Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах перед глухими, особливо при швидкій вимові, можуть оглушуватися: розклад [росклад], розчин [рошчин], безпека [беспека], зсунути [ссунути]. На письмі, проте, ці зміни не завжди позначаються.

І. У кінці префіксів роз-, без-, незалежно від вимови, завжди пишеться буква з: [росписка] розписка, [росада] розсада, [рожжарити] розжарити, [рошчистити] розчистити, [бесхмарний] безхмарний.

Так само в кінці префіксів від-, од-, над-, під- завжди пишеться буква д: відпустити, одкинути, надколоти, підпис.

1. Вітчизна вся безкрая [без+края] підводиться, зростає, розцвітає
[роз+цвісти]. (П.Дорошко.) 2. Жовті безсмертники [без+смертний] в лісі розливають медовий свій дух. (М.Рильський.) 3. Неначе чарами розстеляється [роз+стелити] передо мною зелений степ. (І.Нечуй-Левицький.) 4. Майже все вже розтануло [роз+танути] в далекім мареві часу. (О.Довженко.) 5. Одцвіли [од+цвіли] і розсипались [роз+сипались] маком на кленових мостах роки. (Б.Олійник.) 6. Надходить [над+ходить] світанок яскравий. (М.Рильський.)

2. Виняток становить префікс з-. Перед більшістю приголосних, незалежно від вимови, пишемо з-: [жжати] зжати, [ссунути] зсунути, [шчистити] зчистити, [шшити] зшити. Але перед к, ф, п, т, х префікс з- змінюється на с-: скинути, сформувати, спідлоба, стерти, схил.

1. Я п'ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій. (М.Коцюбинський.) 2. Рум'яна осінь схилить віти, горіхи зжовкнуть на ліщині.(М.Стельмах.) 3. Треба було хліб зсипати в комору, городину складати в льох. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Стіснили стільці, зсунулись, зщулились і якось усі повсідались. (І.Нечуй-Левицький.) 5. Кайдашиха тільки губи зціпила. (І.Нечуй-Левицький.) 6. Тяжкий біль безжалісною лапою зчавлює парубоче серце. (М.Стельмах.)

Та це ж просто...

Допитливий. У префіксах роз-, без- пишемо завжди букву з, у префіксах
від-, од-, під-, над- букву д. Це просто. Але важче із префіксом з-. Перед глухими він оглушується, проте перед глухими свистячими й шиплячими все-таки пишемо з-, а не с-.

Кмітливий. А можна це сказати ще коротше. Тільки префікс з- і тільки перед к, ф, п, г, х (кафе "Птах") переходить в с-. Інші префікси на письмі ніколи не змінюються.


28. Вставте з або с. Слова запишіть у дві колонки: 1) з вставленою буквою з; 2) з вставленою буквою с.

Ро..пис, вро..сип, ..кат, ..цементувати, ро..чин, ..формувати, ..тискач, ..чепити, ро..кис, ..прожогу, ..пад, бе..крилість, ..ковзко, ..сох, ро..сунув, ..чавити, ..хов, ро..сіл, ..шити, не..проста, ро..тин, бе..платно.

Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте вислів Й.-В. Гете.

29. Чому в слові вітчизна на початку пишеться віт, а в слові відчинитивід-? У слові ростити рос-, а в слові розтяти роз-?

30. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

I.    1. А за Дніпром очі тонуть в бе(з,с)країй далечі. (І.Нечуй-Левицький.) 2. Вечір в срібній млі ро(з,с)танув, ніч (з,с)пустилася на землю. (О.Олесь.) 3. За річкою у тремтливому мареві ро(з,с)стилався рідний край. (О.Гончар.) 4. Час ві(д,т)ступає бе(з,с)сило перед вулканічним клекотом високих дум. (П.Загребельний.) 5. Бе(з,с)смертний той, хто все своє життя за долю людства голос піднімає. (М.Бажан.) 6. Ро(з,с)куються незабаром заковані люди. (Т.Шевченко.) 7. Заржавіють від сліз кайдани, самі ж ніколи не (з,с)падуть. (Леся Українка.) 8. Привіт кораблю, що вниз по Дніпру о(д,т)пливає на Канів! (І.Нехода.)

II. 1. Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, ро(з,с)тає. (В.Сосюра.) 2. Я для пісні вікно ро(з,с)чинив, щоб вона залила мою душу весною. (В.Сосюра.) 3. Мені те кохання бе(з,с)крає ро(з,с)шарпало серце давно. (Леся Українка.) 4. Не о(д,т)цвіте моє кохання, а буде в серці до сконання. (В.Самійленко.) 5. Не гадаймо прожити бе(з,с)сумно, бо життя — то щодня боротьба. (П.Грабовський.) 6. Ходить смутний співець по хатині, (з,с)сунув брови, заломлює руки. (Леся Українка.) 7. Порвалася не(з,с)кінчена розмова. (Леся Українка) 8. Поезія — це завжди неповторність, якийсь бе(з,с)смертний дотик до душі. (Л.Костенко.)

III. 1. Бе(з,с)хмарна юність проліта, на(д,т)ходять зрілості літа: позаду твій останній клас, попереду — життя. (М.Упеник.) 2. Хай за туманами тими крила ро(з,с)крилить гроза. (П.Усенко.) 3. Оксамитове поле бе(з,с)крає переливами синіми грає. (Д.Луценко.) 4. (З,с)початку темряву ро(з,с)сіювало лише мерехтіння зір. (М.Трублаїні.) 5. Поро(з,с)тають тії білії сніги, покриються травицею всі луги. (Л.Глібов.) 6. Навіщо ж, весно, ти так пишно ро(з,с)цвіла, на зорі серденько без жалю ро(з,с)тяла. (П.Грабовський.) 7. Вершники по(з,с)скакували з коней і перестали стріляти. (Ю.Яновський.) 8. Як розбещує людину сама можливість принижувати інших, топтати, ро(з,с)стрілювати бе(з,с)карно! (О.Гончар.)

31. Перекладіть на українську мову. Зіставте правопис кінцевих приголосних у префіксах російської і української мов.

1. Старик с улыбкой расстегнул пиджак и вынул из кармана ветку лавра. (К.Симонов.) 2. Извольте, я буду молчать; но расстаться с моими убеждениями я не могу. (О.Островський.) 3. Порядочный человек нигде и ни в каком случае не должен отступаться от своих убеждений. (І.Тургенєв.)

ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.




Категорія: Практикум | Додав: ychitel (11.08.2012)
Переглядів: 9072 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Вічне життя
Допомога учням, студентам, учителям...
Для уроків мови і літератури
Методична допомога
Украшения - мой каприз
Copyright MyCorp © 2020 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz