Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.

Винятки становлять:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);

б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст: контрастний, баластний, форпостний, компостний.

1. Радісна [радість] праця — ознака творчості. (Ю.Яновський.) 2. Треба битися тут і стояти, як належить чесним [честь] людям. (Ю.Яновський.) 3. Як це неможливо — бути щасливим [щастя], коли на світі страждає хоч одна дитина! (І.Жиленко.) 4. Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (Л. Костенко.) 5. Мати увечері своїм пестливим [виняток] голосом нашепче дитині про любов до всього живого. (Панас Мирний.) 6. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять [виняток] плугів. (М.Стельмах.)

2. Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.

Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брязкнути і споріднених.

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

1. Де вони проходили, ніщо не брязнуло [брязк], не тріснуло [тріск], не хруснуло [хрускіт]. (О. Гончар.) 2. Гули під ними соснові дошки переправи. (О.Гончар.) 3. Сонце вже ховалося за Жовту гору дощок біля вагона. (Григір Тютюнник.) 4. Нестаток, і тяжка робота, і натуга зораліг зморшками [морщити] чоло. (І.Франко.) 5. Та що його питати: він ґав ловив та витрішки [витріщатися] продавав. (І.Котляревський.)

3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:

а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під'їзний і под.— із коренем -їзд-;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатерть.

1. Після кількатижневих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині. (О.Гончар.) 2. Від швидкого бігу калатало серце. (В.Собко.) 3. Біла скатерка на столі та помиті лави аж сяяли чистотою. (М.Коцюбинський.) 4. Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів свою молоду у кімнати. (Марко Вовчок.) 5. По під'їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт. (Л. Первомайський.)

4. Лише у вимові відбувається спрощення:

а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];

б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств (див. § 12, п. 3б): турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [студен'с'кий], студентство [студенство].

Такі слова пишемо за морфологічним принципом.

1. Гігантські [гігант] тіні таємничо затиснулись в ущелині. (О.Гончар.) 2. Як же чудно стало в хаті, неначе у пустці [пустка]! (М.Кропивницький.) 3. В великій, як макітра, хустці [хустка] Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (І.Нечуй-Левицький.) 4. Він вийшов надвір проходитись, побачив невістчину [невістка] хату і пригадав усе учорашнє. (Панас Мирний.)

42. Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки: 1) у які не вставляли букв; 2) у які вставили пропущені букви.

Швидкіс..ний, якіс..ний, улес..ливий, освідчитися, хвас..ливий, контрас..ний, щас..ливий, блис..нути, аген..ство, волейболіс..ці (давальний відмінок від волейболістка), заїз..ний, їж..жу (від їздити), учас..ник, заздріс..ний, ус..ний, випус..ний, стис..нути, щотиж..ня, студен..ський, студен..ство, очис..ний, скатер..ка, буревіс..ник, п'я..десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В. Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона...»

43. Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви.

І. 1. Я прославляю піснею своєю щас..ливу юність нашої землі. (В.Сосюра.) 2. За чес..ний труд, за мир у всьому світі ми стоїмо. (М.Рильський.) 3. Недремним будь і пристрас..ним в турботі за мир і щастя людства на землі! (М.Нагнибіда.) 4. Як гаряче плинуть з безвіс..ної далі притьмарених видив нечутні рої! (Л.Первомайський.) 5. Ці два тиж..ні з вами як один день пролетіли. (О.Корнійчук.) 6. Століття — змор..ка на чолі Землі: всесвітні війни, революцій грози. (І.Драч.) 7. І ось — не в строк знялось виття фашис..ського поганства. (П.Тичина.) 8. А потім розмістили їх: в арештан..ську всіх,— лише Давида взяв рудий за руку й повів до флігеля. (А.Головко.)

II. 1. Барвінок цвів і зеленів, с..лався, розстилався. (Т.Шевченко.) 2. Он на стрункій та високій осичині листя пес..ливо тремтить. (М.Старицький.) 3. Розпечене сонце на заході вже шубовс..нуло в Дніпро. (О.Донченко.) 4. І в далеч поплив матіоли солодкий, облес..ливий чад. (М.Бажан.) 5. Сніжну скатер.ку розстелимо в саду. (М.Рильський.) 6. Тиша... Ні птиця не пролітає, ні звір не шелес..не. (О.Довженко.) 7. Ластівки годували чотирьох своїх ластовенят, гніздо їхнє було над самими дверми нашого турис..ського будиночка. (Є.Гуцало.) 8. Хоч я й був ситий, пообідав у студен..ській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями. (Є.Гуцало.)

44. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис виділених слів у російській і українській мовах.

1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил и весь наполнился птичьим радостным гомоном. (О.Купрін.) 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль. (І.Тургенєв.) 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей. (Максим Горький.) 4. Стремглав наездники помчались. (О.Пушкін.)

45 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане узажно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки у правописі приголосних, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).

1. Я вірив правді на землі, я чесно [14.1] мислив і трудився. (П.Грабовський.) 2. Наліво підеш — там достаток буде, направо — спокій, прямо — боротьба [9.2]. (П.Скунць.) 3. Чорна тінь — од підлих людей. Чорну тінь, як фашистську [14.4] свастику і розтопчи [10.1] на землі розпластану [10.1]. (В.Лучук.) 4. Кавказькі [12.1] гори, в млу повиті, чолом підводяться до хмар. (А.Малишко.) 5. Щасливий [13.1; 14.1] той, хто бачив мрію, але не доторкнувсь її. (Д.Павличко.) 6. Три уперті зморшки [14.2] прорізують чоло. (М.Бажан.) 7. Він був чоловік товариський [12.1], громадський [12.3]. (І.Франко.) 8. Погода стояла тепла і сонячна [11.3]. (Григорій Тютюнник.) 9. Вітер шелестів соняшниками [11.3]. (О.Гончар.) 10. По золотій доріжці [13.2] сонце йшло за горизонт. (В.Лучук.) 11. Легкові [9.1] автомобілі в'їжджають [13.1] прямо під склепіння вокзалу [9.2]. (Л.Дмитерко.) 12. За селом від вогких [9.1] лужків [9.1,2] повіяло солодкою [9.1,2] гіркуватістю вербового цвіту й кори. (М.Стельмах.) 13. Вогкий [9.1] холод зціплював [10.2] кров у жилах, доймав до костей. (М.Коцюбинський.)