Правила написання українських та іншомовних (тобто таких, що недавно запозичені з інших мов) слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх. 1. Майже всі слова, які починаються на а, е, і більшість на і — іншомовного походження: абажур, абрикос, абсолютний, автомобіль; евкаліпт, екзотичний, електрика, ефір; ідея, інструмент, історія.
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, віртуоз, ідеал, океан, поет, стереоскоп. В українських — збіги голосних можливі лише на межі префікса й кореня: виорати, приозерний, наодинці. Таких слів небагато.
3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, демонстрант, ландскнехт, матч, пункт, пюпітр, сандвіч, смокінг, тембр, шифр.
4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук [ф]: фабрика, фігура, фрукт, футбол, графік, сифон, торф (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе).
5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е:бетон — бетону (пор. українське: дзвін — дзвону), камін — каміна (пор.: камінь — каменя), ваніль — ванілі (пор.: сіль — солі), бюлетень — бюлетеня (пор.: день — дня), артишок— артишока (пор.: кусок — куска). Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються й не випадають: тінь — тіні, ліс — лісу, холод — холоду, берег — берега, приятель — приятеля.
6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат, температура, целюлоза. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-симіляція; де-дуктивний, ін-дуктив-ний; екс-порт, ім-порт; транс-плантація, ре-плантація; демократ-изм, демонстр-ант, демонстр-ація. 7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, кенгуру, кіно, метро, пюре, рагу, радіо, шосе. Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом і т. д. Та це ж просто... Допитливий. В іншомовних словах, як неважко здогадатися, є ознаки різних мов світу: і латинської, і грецької, і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам'ятати? Кмітливий. А я зібрав усі ці ознаки в одному слові: аерофільтр. Воно починається на а, є збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук [ф]; нема випадного е (як у нашому слові вітер — вітру), звук [і] не чергується з [о] або [е]; багатоскладовий корінь.
15. Випишіть у дві колонки: і) іншомовні слова, 2) українські слова. 1. Кенгуру, комплекс, нашвидку, ескадрилья, інструктор, молот» портьєра, авангард, спів, соловейко, журі, прогрес, поет, вітер, річ, філігрань, екіпаж, колесо, покіс, політ, сил ікати,.азимут, радощі, таксист, трансмісія. 2. Зупинка, інтермецо, механік, кіно, столяр, вікно, рогіз, масштаб, внизу, віньєтка, матч, канікули, грім, сніг, кабінет, штепсель, стіл, сутінки, бутерброд, хліб, абревіатура, інтеграл, комюніке, високо, каучук, нетто, щоденник, око. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте: 1) вислів Р. Роллана; 2) українське прислів'я. 16. Перевірте себе, чи ви добре знаєте правопис іншомовних слів. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Слова, подані російською мовою, запишіть українською.
1. Винищувач важко приземлився без (шасси), знявши хмару куряви. (О.Довженко.) 2. Гаряче повітря танцювало (тарантеллу) по скелях, а в сірих маслинах (цикады) грали на (кастаньетах). (М.Коцюбинський.) 3. Сумні (кипарисы) стримлять у блакить. (В.Сосюра.) 4. Нудьгує (Эвридика), блукає понад Летою сама. (С. Йовенко.) 5. Тепер в (Элладе) той лиш має славу, кого похвалить (Рим). (Леся Українка.) 6. (Архимед) убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити. (Леся Українка.) 7. Постаріють (транзистор) і (компьютер), в минувшину підуть, як патефон, залишиться (Шекспир). (С.Йовенко.)
ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.
