У мовному потоці приголосні звуки, що стоять поряд, взаємодіють один з одним, їхня артикуляція частково змінюється. У результаті виникає явище асиміляції приголосних, тобто уподібнення одного звука іншим. Асиміляція може відбуватися як у межах слова, так і на стикові слів. Розглянемо найбільш типові випадки асиміляції звуків.
Асиміляція за дзвінкістю. Якщо за глухим приголосним іде дзвінкий приголосний, то попередній глухий одзвінчується, тобто під час артикуляції такого звука голосові зв'язки починають вібрувати. Напр.:
молотьба — [молод'ба] вокзал — [воґзал]
Така асиміляція можлива і на стикові слів, особливо при швидкому темпі мовлення. Напр.:
як же — [йаґже] наш брат — [нажбрат]
Перед звуками [л], [р], [й], [м], [в], [н] подібна асиміляція відсутня. В українській мові також відсутня асиміляція за глухістю. Приголосні зберігають свою дзвінкість у кінці слова. На межі кореня й суфікса явище оглушення також відсутнє.
Приголосний [з] у кінці префіксів та прийменників не повинен оглушуватися: ро[зх]итати, бе[зп]еречний, чере[зс]илу.
Асиміляція за місцем і способом творення. Ця асиміляція найбільш поширена в середині слів, менш на їхньому стикові. Артикуляція попереднього приголосного може повністю уподібнюватися артикуляції наступного (повна асиміляція) або частково (часткова асиміляція). Напр.:
безжурний — бе[ж:]урний качці — ка[ц':]і з жару — [ж:] ару вітчизна — ві[ч:]изна з джерела — [ж͡дж]ерела робиться — роби[ц':]я умиваєшся — умиває[с':]я радься — ра[͡дз'ц']я книжці — кни[з'ц']і
Асиміляція за м'якістю. Передньоязикові [с], [з], [ц], [͡дз], [м], [д], [н], [л] уподібнюються за м'якістю м'яким цієї ж групи. Напр.:
дня — [д'н'а] тління — [тлін':а] український — украі[н'с']кий навесні — наве[с'н'і]
Однак звуки [т], [д], [н], [л] перед звуками, які пом'якшуються лише частково — [р’], [к’], [г’], [м’], [б’], [в’], [ф’], [ш’], [ч’], [ж’], за м'якістю не асимілюються:
дряпати — [др’а]пати трьох — [тр’]ох халві — ха[лв’]і
Звуки ж [с], [з], [ц], [͡дз] пом'якшуються навіть перед легко пом'якшеними:
світ — [с'в']іт свято — [с'в']ято цвях — [цв']ях зрідка — [з'р']ідка
Звуки [р], [к], [г], [ґ], [х],[м], [б], [п], [в], [ф], [ш], [ч], [ж] у позиції перед м'якими не асимілюються.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
