Дієприслівник — це незмінна дієслівна форма, яка об'єднує в собі ознаки дієслова і прислівника. Він вказує на додаткову дію і пояснює основну, виражену дієсловом: «Де-не-де похитуються над нами ще незвичні у цих краях високі горбаті верблюди, мовби несучи вже з собою на Каховку подих далеких безводних пустель» (О. Гончар); «Він ішов собі, похнюпившись, тихо ногу за ногою посилаючи» (Панас Мирний).
Дієприслівник як дієслівна форма в мові є порівняно новим. Особливість історичного розвитку дієприслівників в українській мові полягає в закріпленні дієприслівникових (давніх дієприкметникових) форм на -чи, -ши: розмовляючи, стоячи, пишучи, покінчивши, принісши. Проте в українських творах XIX ст. ще можна зустріти форми дієприслівників на -а (-я), які в сучасній українській літературній мові вважаються позанормативними: «Не співає чорнобрива, стоя під вербою» (Т.Шевченко); «Трошки погодя, чують, що кашель у Марусі ніби перестав» (Г. Квітка-Основ'яненко).
Дієприслівникам властива така дієслівна ознака, як здатність виражати категорії виду і часу. Часове значення у дієприслівниках морфологічно не виражене.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу, їхнім формальним показником є суфікс -чи: читаючи, кажучи, лежачи, гудучи, взуваючи, терплячи. Вони можуть означати довготривалу другорядну дію, яка відбувається одночасно з дією основною, вираженою дієсловом-присудком: «Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику» (М. Коцюбинський).
Дієприслівники недоконаного виду можуть виражати такі дії, тривалість яких більша, ніж тривалість дій, виражених дієсловом-присудком. Це так звані конструкції зі значенням включення: «Сторож, несучи снідання, стукнув дверима» (Панас Мирний); «На дереві спросоння тьохнула пташка, обриваючись з дерева» (М. Стельмах).
Значно рідше дієприслівники недоконаного виду виражають другорядну дію, яка відбулася перед основною дією. Це конструкції зі значенням попередності другорядної дії: «Машина, петляючи гарячими задимленими вулицями, вилетіла на помережене надвечірніми тінями шосе» (М.Стельмах). Значення наступності другорядної дії, вираженої дієприслівником недоконаного виду, в основному, зумовлене семантикою дієслова-присудка у формі доконаного виду: «Випускаючи метал, він зовсім забув про яму, залишену йому нічною зміною» (В. Собко).
Дієприслівники доконаного виду творяться від основи минулого часу. їхнім формальним показником є суфікс -ши (-вши): написавши, прочитавши, відповівши, принісши, перемігши.
Як правило, дієприслівники минулого часу означають другорядну дію, яка передує основній дії: «Козирнувши прикордонникам, вони зійшли на переправу, вичовгану вже за кілька днів тисячами ніг» (О. Гончар); «Настя, вставши удосвіта, палила в печі на обід» (М. Коцюбинський). Можуть також виражати другорядну дію, яка відбувається одночасно з основною дією або після неї. Такі дієприслівники стоять переважно після дієслова: «Весна пройшла степом, визеленивши луки раніше, ніж минулого року» (М. Стельмах); «Вчорашня рада отаманів, хоч і розігнана завчасно, все ж таки настрахала наймачів, позначившись якоюсь мірою на загальній ярмарковій ситуації» (О. Гончар). Як і дієслово, дієприслівник може керувати іменниками і мати при собі пояснювальні слова, разом з якими він утворює дієприслівниковий зворот.
Будучи невідмінюваною дієслівною формою, дієприслівник, як і прислівник, виконує в реченні роль обставини.
Дієприслівники і дієприслівникові звороти у функції обставини способу дії іноді виконують роль поширених порівнянь: «Крутояр трохи винувато глянув на Ковальова, ніби бажаючи попросити пробачення...» (В.Собко).
Деякі дієприслівники можуть утрачати дієслівні ознаки й повністю переходити в прислівники. Цей процес називається адвербіалізацією дієприслівників. Пор.: дієприслівник: «Кого колишете вночі? Лягаючи і встаючи, за кого молитесь?» (Т. Шевченко); адвербіалізований дієприслівник: «Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче» (Т.Шевченко).
ПОМИЛКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДІЄПРИСЛІВНИКОВИХ ЗВОРОТІВ
При використанні дієприслівникових зворотів трапляються помилки логіко-синтаксичні та синтаксичні.
1. Логіко-синтаксичні помилки: Згідно з сучасними мовними иормами в реченнях із дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом. Помилки, як правило, трапляються тоді, коли суб'єкти цих двох дій в описуваній у реченні дійсності різні. Готуючи альманах «Вітрила», нашу увагу привернув своїми оповіданнями прозаїк Володимир Кезля. Якщо сприймати це речення згідно з правилами, то виходить, що прозаїк Кезля і готував альманах, і привернув до себе увагу. Насправді ж альманах готували інші, а Кезля тільки привернув їхню увагу. Речення слід було побудувати так: Готуючи альманах «Вітрила», ми звернули увагу на оповідання прозаїка Володимира Кезлі.
Купуючи костюм прямо на фабриці, він вам обійдеться на 25% дешевше, ніж у магазині. Складається враження, що костюм на фабриці купує він, тобто сам же костюм. Слід було написати: Купуючи костюм на фабриці, ви зататите за нього на 25% менше.
Увага! У художніх текстах XIX століття можна натрапити на речення з дієприслівниковими зворотами, які (речення) з сучасного погляду виглядають помилковими «Отак поплававши немало і поблудивши по морям, як ось і землю видно стало, побачили кінець бідам» (І.Котляревський) Використання подібних конструкцій пояснюється тим. що на той час сучасна норма ще не була встановлена.
2. Синтаксичні помилки: Цей вид помилок трапляється тоді, коли в реченні наявні дві дієслівні форми, яким дієприслівниковий зворот може синтаксично підпорядковуватись. Автор тексту бачить тільки одну, потрібну йому можливість, читач же помічає другу або обидві відразу, що й призводить до непорозумінь: І в наші дні віруси ховають у собі загрозу, яку не завжди можна передбачити, викликаючи десятки інфекційних захворювань. У наведеному складному реченні є два присудки: у головному реченні — ховають, у підрядному — можна передбачити.
Автор тексту мав на увазі зв'язок дієприслівникового звороту з присудком головного речення: віруси ховають у собі загрозу, викликаючи десятки захворювань. Читач же пов'язує дієприслівник з головним членом підрядного речення, оскільки воно стоїть безпосередньо перед зворотом: не завжди можна передбачити, викликаючи десятки захворювань. У результаті виходить, що захворювання викликають не віруси, а вчені-вірусологи.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
