СИНТАКСИС Складнопідрядні речення з підрядним місця
У складнопідрядних реченнях з підрядним місця підрядна частина виступає в ролі обставини місця щодо головної частини або уточнює обставину місця головної частини, наприклад: «А де нема любові і страждання, Там не живе, не б'ється і життя...» (О. Олесь).
Підрядні місця відповідають на питання де? куди? звідки? і містять вказівку на місце, напрямок, простір або на вихідний пункт дії, про яку говориться в головному реченні.
З головним реченням підрядні з'єднуються сполучними словами де, куди, звідки, яким можуть відповідати співвідносні тут, там, десь, туди, кудись, звідти, що виступають у ролі обставини місця головного речення: «І куди було в садку не глянеш, десь поміж яблунь, груш, кущів порічки й аґрусу неодмінно біліла і його сива голова» (О. Довженко).
Крім цього, в головному реченні можуть бути і прислівники скрізь, усюди, які разом з часткою не в підрядній частині надають реченню узагальнювального значення.
Підрядні місця можуть: 1) виконувати роль розгорнутої обставини місця, відносячись до речення в цілому: «Де кров текла козацькая, трава зеленіє» (Т.Шевченко);
2) розкривати значення співвідносних сполучним словам вказівних прислівників — обставин місця в головному реченні: «Там, де верби хилять віти, Там, де лози струнко гнуться, Там, на озері розкішнім, Хвиля срібная жила» (О. Олесь);
3) уточнювати обставину місця головного речення, виражену прислівником: «У який бік життя не поглянемо, скрізь побачимо, як оригінально, своєрідно складав свою культуру народ український» (І.Огієнко).
Коли підрядне місця приєднується до головного сполучним словом де, воно вказує на місце дії головного речення, сполучне слово куди в підрядному реченні вказує на напрямок дії головного речення, звідки — на вихідний пункт дії. В розмовній мові, крім цих сполучних засобів, уживається сполучне слово кудою, якому може відповідати співвідносне тудою в головному реченні. Його значення не збігається з жодним із зазначених сполучних слів. Кудою вказує на шлях (часто — один з кількох можливих), на якому відбувається дія, названа в головному реченні, наприклад: «...Андреуччо зрадів несподіваному щастю, миттю вибрався з гробниці і подався з церкви тудою, кудою прийшов» (Дж.Бокаччо, пер. М.Лукаша).
Коли підрядне речення приєднується відносними словами де, куди, звідки до іменника, що виступає в головному реченні в ролі обставини місця, таке підрядне слід розглядати як означальне: «Обережно підступав [Катранник] до станції, де вже потяга не було, як і озброєної варти також» (В.Барка).
Підрядне місця може займати будь-яку позицію щодо головного речення: «Куди підеш, бідні молодиці, Молодиці і вдовиці потішаєш» (Л.Лепкий); «Я їду туди, де мене чекає вільний степ, щихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах і сміх безтурботних селянок» (М. Хвильовий).
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
