Складнопідрядним реченням із підрядним умови називається складне речення, підрядна частина якого вказує на реальну чи нереальну (тобто бажану або можливу) умову, за якої відбувається чи могло б відбуватися те, про що говориться в головному реченні, наприклад: «І їхати на возі з сіном неприємно, коли віз ось-ось перекинеться в річку» (О.Довженко); «..Якби були такі тюрми, то всі б з волі пішли жити до тюрми» (І.Багряний).
Підрядне умовне речення відповідає на питання за якої умови?
З головним підрядна частина може з'єднуватися сполучниками якщо, коли, як, раз, коли б, якби, аби, повторюваним сполучником чи (при наявності кількох умов), а також формою умовного способу дієслова в підрядному реченні або формами майбутнього часу чи наказового способу, вжитими в значенні умовного, наприклад: «Раз серце собаче, то і народ малий, і зведеться здорове число їхнє нінащо» (В. Барка); «Хоча як інші книги погортай, то перший цар був скіфськии Таргітай» (Л. Костенко). Підрядне умовне може бути й інфінітивним: «Аби нам у гори дістатись, я тебе там вигою, брате» (Леся Українка).
Сполучник коли в підрядному умовному реченні здебільшого має тільки умовне значення, не обтяжене часовим відношенням, і є стилістично нейтральним, наприклад: «Коли я вас образив, то прошу пробачення» (М.Хвильовий); «Коли б і сталась перемога, То це було б лише від Бога!» (О. Олесь).
Розрізняють два типи підрядних умовних речень. Речення першого типу виражають дійсну, реальну умову, при наявності якої можлива дія головного речення. Вони приєднуються до головного сполучниками якщо, як, коли, раз. Другий тип підрядних речень виражає умову ірреальну, тобто нездійсненну. Ці речення приєднуються до головного сполучниками коли б, якби, аби. Головне речення теж містить вказівку на нереальність дії, яка граматично виражається формою умовного способу.
Підрядна частина відноситься до всього головного речення і може займати будь-яке місце щодо нього: «Якби фортуна не була сліпою, хіба б лежав той грек на дні Супою?» (Л.Костенко) «Які б то звуки розітнулись, Коли б ви дивних струн торкнулись!..» (О.Олесь).
Коли підрядне речення містить реальну умову, воно здебільшого стоїть у препозиції щодо головного: «Коли ви ще раз скажете про це, я вас негайно розстріляю» (М. Хвильовий).
Якщо підрядне речення стоїть перед головним, то в головному може бути сполучник-відповідник то: «Як хвиля мимо пронесе, То буде й далі добре все» (О.Олесь); «Як нема чого їсти, то й святий забунтує...» (В.Винниченко).
Підрядні речення можуть мати додаткові відтінки значення часу: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява» (О.Довженко); причини: «Нащо той сход, як хліб гниє» (А.Головко); «Якщо й писав, сину, то не ми твої листи читали» (А.Головко).
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
