Узагальнювальні слова при однорідних членах речення - СУЛМ - Мова - Каталог статей

СИНТАКСИС

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово — це граматична форма, що вживається як назва найближчого родового або більш широкого поняття, яке об'єднує видові й конкретні поняття в межах однорідного ряду. Між узагальнювальним словом й однорідними членами речення існують змістові відношення родо-видового типу й відношення частини й цілого: «Ураз усе покращало біля мене: і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи в різнобарвних сорочках...» (М.Стельмах); «На степу росте багато їстівного зела; різні там брандушки, або козельці, або молочайчик, або пасльон та дикий мак — це все неабиякі ласощі, степові гостинці... Бачиш, скільки в степу живих друзів: і жайворонок, і орел, і чорногуз, і ящірка, дикі бджоли, ховрашок, цвіркунці... скільки їх у тебе!» (Ю. Яновський).

Узагальнювальні слова виражаються різними частинами мови, але найчастіше — займенниками (означальними або заперечними), іменниками, прислівниками; також словосполученнями й синтаксичними конструкціями. Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними членами або після них. Узагальнювальне слово й однорідні члени — однойменні синтаксичні категорії, виступають у ролі того самого члена речення.

Між однорідними членами й узагальнювальним словом установлюються синтаксичні відношення уточнення, тому однорідні члени відповідно будуть називатися уточнювальними підметами, присудками, додатками, означеннями та обставинами: «Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, І тиша в тиші, і тумани в полі...» (Б. Олійник). У реченні узагальнювальне слово — означальний займенник усе, що виступає в ролі підмета, однорідний ряд складається з уточнювальних підметів, виражених іменниками. Узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами: «Вся краса, всі пейзажі, всі сходи й заходи сонця, всі трави, квіти, плоди, насіння, всі жнива, всі пори року — все, що дороге й любе живій людині, все це наше» (О.Довженко) — узагальнювальне стоїть після однорідних членів, спосіб вираження аналогічний попередньому реченню; «Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві або впіймати» (О. Довженко) — узагальнювальне слово виражається іменником, далі йдуть слова типу як-от, а саме, наприклад, потім однорідні члени речення, уточнювальні додатки. Уточнювальний характер однорідних членів речення підтримується інтонацією: узагальнювальне слово має інтонацію, що попереджує про наступний перелік.

При узагальнювальних словах уживаються такі розділові знаки: 1) якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами й указує на перелік, то після нього у вимові робиться пауза, а на письмі перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка: «Ось такий і є вересень: удень надійний, вночі тривожний» (М.Стельмах); «Над дорогою прямо різнокольоровими пагорбами піднімаються: і горшки, і миски, і полумиски, і глечики, і ринки, і макітри, а жінки руками вибирають із них передзвін» (М.Стельмах); 2) якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним робиться пауза, а на письмі ставиться тире: «Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт копит — усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо!» (О.Гончар); 3) якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед однорідними ставиться двокрапка (рідше тире), а після них тире: «Тут усе: і повітря, і тиша, і вода, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі сильнішим стаєш» (газ.).