До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини: зустріч, подорож, скатерть, піч, сіль, молодь, стать, мазь, грязь, поміч, кров, папороть, пристань, нехворощ, ніч. Цієї
відміни також іменник мати, що має закінчення в називному відмінку
однини, а у всіх інших набуває флексії, властиві іменникам третьої
відміни, та суфікса -ер: матер-і, матір'ю, матер-ів, матер-ям, матер-ями, на матер-ях.
Зразки відмінювання іменників третьої відміни
Однина
Н.— З. зустріч ніжність повінь
Р—Д—М. зустріч-і ніжност-і повен-і
О. зустрічч-ю ніжніст-ю повінн-ю
К. зустріч-е ніжност-е повен-е Множина
Н.—З. зустріч-і ніжност-і повен-і
Р. зустріч-ей ніжност-ей повен-ей
Д. зустріч-ам ніжност-ям повен-ям
О. зустріч-ами ніжност-ями повен-ями
М. (на) зустріч-ах (на) ніжност-ях (на) повен-ях
К. як Н.
Для третьої відміни властиві такі ознаки: однотипність роду (жіночий
рід) та омонімічність відмінкових закінчень (у родовому, давальному та
місцевом у відмінках однини). У багатьох основах слів при відкриванні
складів відбувається чергування [о], [е] з [і]: якість —якост-і, радість —
радост-і, річ — реч-і, ніч — ноч-і. В орудном у відмінку однини
голосні не чергуються, зате приголосні, попавши в оточення голосних і
внаслідок прогресивної асиміляції приголосних, стають м'якими,
подвоюються: пам'ятт-ю, сілл-ю, Прип'ятт-ю, мідд-ю, галузз-ю, Уманн-ю, подорожж-ю, але: радіст-ю, пристраст-ю, скатерт-ю, смерт-ю. Закінчення -ей у родовому відмінку множини властиве всім іменникам третьої відміни, крім мати, що має флексію -ів: постат-ей, галуз-ей, реч-ей, зустріч-ей. У давальному, орудному та місцевому відмінках множини відповідно уніфіковані закінчення -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях): зустріч-ам, маз-ям, реч-ам, тін-ям, стріч-ами, маз-ями, реч-ами, тін-ями, на зустріч-ах, на маз-ях, на реч-ах, на тін-ях.
До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а (-я), які при відмінюванні в непрямих відмінках, крім знахідного й орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят-: галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я. В основному вони означають істоти молодого віку (лош-а, хлоп’-я, слонен-я, лосен-я, порос-я) або здрібнілі предмети (коліщ-а) чи абстрактні поняття (ім’-я, плем’-я).
Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
Однина
Н. цуцен-я порос-я ім'-я
Р. цуценят-и поросят-и імен-і
Д. цуценят-і поросят-і імен-і
З. як Н.
О. цуцен-ям порос-ям імен-ем і ім'-ям
М. (на) цуценят-і (на) поросят-і (на) імен-і
Множина
Н. цуценят-а поросят-а імен-а
Р. цуценят поросят імен
Д. цуценят-ам поросят-ам імен-ам
З. цуценят поросят імен-а
цуценят-а поросят-а
О. цуценят-ами поросят-ами імен-ами
М. (на) цуценят-ах (на) поросят-ах (на) імен-ах
К. як Н.
Однотипністю відмінкових закінчень відзначаються іменники четвертої
відміни. Різноманітності надають суфікси, які можуть у деяких іменниках
то зникати (у знахідному й орудному відмінках), то вживати паралельно суфіксальну і безсуфіксну форми: телям, лошам, племенем і плем'ям — в орудному відмінку однини; тел-я, лош-а, плем'-я — у називному, знахідному й кличному відмінках однини. А такі іменники, як гусен-я, качен-я, цуцен-я, лосен-я, галчен-я, в усіх відмінках зберігають суфікси. У множині суфікси зберігаються теж в усіх іменників. Паралельні форми, омонімічні з називним чи родовим відмінками множини, допускаються у знахідному відмінку: годувати зайчат і зайчат-а, купувати цуценят і цуценят-а.
ВІДМІНЮВАННЯ МНОЖИННИХ ІМЕННИКІВ
Множинні іменники в називному відмінку мають закінчення -и (-і, -ї): сан-и, ножиц-і, Пірене-ї, роковин-и, конопл-і, Лубн-и. У родовому відмінку виявляється три групи іменників, які виділяються за закінченнями: а) із закінченням -ів (-їв): шах-ів, окуляр-ів, збор-ів, пестощ-ів, заздрощ-ів; б) з флексією нульовою: Карпат, конопель, грабель, вмл, Прилук, Черкас, ножиць, входин і в) із закінченням -ей: двер-ей, сан-ей, люд-ей, діт-ей. Спостерігаються паралельні форми в деяких іменників — закінчення -ів (-їв) та нульова флексія: грабл-ів — грабель, грабк-ів — грабок, канікул —канікул-ів, чар — чар-ів.
В орудному відмінку, крім закінчення -ами (-ями), властивого багатьом іменникам, з'являється закінчення -ям, -ях: кур-ми, двер-ми, сань-ми, людь-ми, діть-ми. У деяких іменників воно може вживатися паралельно з -ами (-ями): сан-ями, двер-ями, рот-ами.
У давальному й місцевому відмінках іменники з твердим приголосним в основі називного відмінка мають закінчення -ям, -ях: сан-ям, кур-ям, сім-ям, люд-ям і на сан-ях, на кур-ях, на сін-ях, на люд-ях, на діт-ях, тобто відбувається чергування твердого приголосного з м'яким.
ВІДМІНЮВАННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ
Українські чоловічі прізвища та
географічні назви відмінюються як іменники першої, другої та третьої
відмін. Як звичайні іменники, відмінюються чоловічі прізвища на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), але в орудному відмінку вони приймають прикметникове закінчення: Костянтинов-им,
Ананьєв-им, Макаров-им, Соболев-им, Косов-им і Косів-им, Батурин-им,
Данилов-им, Ільїн-им, Оріхов-им, Луков-им і Луків-им. У географічних назвах такого походження зберігається іменникове закінчення -ом: Костянтинов-ом, Ананьєв-ом, Макаров-ом, Косов-ом, Батурин-ом, Оріхов-ом. У давальному відмінку всі ці іменники не мають синонімічних закінчень, а лише Костянтинов-у, Ананьєв-у, Косов-у і Косів-у, Оріхов-у.
Географічні назви, які складаються з прикметника та іменника, відмінюються в обох частинах: Асканії Нової, Кам'янця-Подільського, Переяславу-Хмельницькому. Але похідні від них прикметники відмінюються лише в другій частині: Корсунь-Шевченківського району, у переяслав-хмельницькій школі, кам'янець-подільською дорогою.
Сполучення двох іменників або іменника з присвійним прикметником в одне слово вимагає відмінювання тільки другої частини: Івано-Франківська, але: у Кончі-Заспі, Пущі-Водиці.
Якщо власна назва виступає разом із словом, що є родовим поняттям до неї, то її треба узгоджувати у відмінку: біля села Вишеньок, у місті Світловодську. Винятком
може бути конструкція, яка має термінологічне значення або якщо власна
назва складається з двох слів — іменника та прикметника: за місто Красний Лиман, хоч можливі форми до містаКривого Рогу.
Імена по батькові відмінюються як звичайні іменники і мають суфікси -ич, -ович (-ьович, -йович) для чоловічого роду; -івн(а), -ївн(а) для жіночого роду: Михайлович, Хомич, Лукич, Васильович, Сергійович, Ігорович, Якимович; Хомівна, Іллівна й Ільківна, Андріївна, Тадеївна.
Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
Н. Тарасенк-о Ігор Юрійович Яковенко Тетян-а Георгіївн-а
Р. Тарасенк-а Ігор-я Юрійович-а Яковенко Тетян-и Георгіївн-и
Д. Тарасенк-у (-ові) Ігор-еві (-ю) Яковенко Тетян-і Георгіївн-і
Юрійович-у
З. Тарасенк-а Ігор-я Юрійович-а Яковенко Тетян-у Георгіївн-у
О. Тарасенк-ом Ігор-ем Юрійович-еч, Яковенко Тетян-ою Георгїівн-ою
М.(на) Тарасенк-у (-ові) Ігор-еві (-ю) Яковенко Тетян-і
Юрійович-у Георгіївн-і
К. Тарасенк-у Ігор-ю Юрійович-у Яковенко Тетян-о Георгіївн-о
НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Не відмінюється група іменників — власних і загальних назв іншомовного походження, що мають основу на -а (-я): амплуа, Дюма, Золя, па, бра, Нікарагуа, боа; на -у (-ю): інтерв'ю, рагу, Шоу, какаду, мето, фрау, екю; на -о: трюмо, жабо, метро, кіно, лібрето, Борнео, Онтаріо (пальто відмінюється, як звичайні іменники середнього роду озеро, жало); на -е (-є): турне, фойє, Туапсе, Гейне, Ґете, резюме, ательє; на -і: таксі, попурі, леді, Тбілісі.
Інші іменники, які формою близькі до слов'янських загальних і власних
назв, відмінюються, набуваючи подібних закінчень і розподіляючись за
відмінами.
Не відмінюються ініціальні — буквені та комбіновані — абревіатури: ОБСЄ, МВС, ДВРЗ, ФІФА, ЮНЕСКО, ФІАТ, міськвно, а також абревіатури типу завкафедри, Міноборони, міносвіти, Міненерго, мінздоров'я. Назви типу «Скіф», «Амур», «Думка»
беруться в лапки й пишуться з великої літери. Не відмінюються також
назви машин і механізмів, до складу яких входять і цифрові позначення: ДТ-54, СКГ-б, КП-4 та ін. Інші поскладові, звукові абревіатури відмінюються як звичайні, схожі на них іменники: лавсан, ТУМ, БАК, загс.
До невідмінюваних належать іменники — жіночі прізвища на -о та приголосний: Полатайко, Пономаренко, Ющук, Сасинович, Гайдай, Сич, Кащенко, Грицай, а також російські прізвища на -их, -ово: Мирських, Черних, Острово.
