Переважна більшість займенників не тільки виявляє свої значення в тексті, але й виступає в ньому в ролі засобу зв'язку. Зв'язок між елементами тексту може проявляти себе на різних рівнях синтаксису. Займенниками пов'язуються частини як окладного речення, так і абзацу. Частини складного речення пов'язуються, в першу чергу, відносними займенниками, наприклад: «Західнонімецькі винахідники Юрген Браун і Пауль Кунспгман сконструювали велосипед з електродвигуном, якийодержує струм від сонячної батареї. Струм живить електродвигун, що забезпечує підвищення швидкості руху велосипедиста, коли той натискає на педалі» (газ.). Особові займенники можуть формувати паралельний зв'язок у висловлюванні: «Від того вечора ми більше не заводили розмов ні про слизьку дорогу, ні про ожеледь; я не починала їх, він допізна був на заводі, і лише ділові балачки пов'язували нас» (В.Добровольський).
Особово-вказівні займенники допомагають виражати послідовний зв'язок між одиницями висловлювання, наприклад: «У найтривалішу і дорогу подорож на таксі вирушили днями австрійці Г.Платтнер і X.Кнофлахер. За десять діб ці жителі Зальцбурга мають намір подолати шлях до північної точки материкової Європи — норвезького мису Нордкап — і повернутися назад. Їм належить проїхати територією 16 країн і подолати відстань понад 14 тисяч кілометрів. Якщо все пройде, як задумано, шукачі мандрів, напевно, потраплять до "Книги рекордів Гіннеса"» (газ.).
На займенниках може триматися побудова підсумкових, висновкових чи узагальнювальних частин тексту, що пояснюється значною мірою узагальнювальним характером займенникової семантики. Напр.: «Після того, як у місті було закрито чимало кооперативів, наші читачі збентежилися: "А чи не почепили замок і на "Смійтеся самі" (рубрика). Хочемо усіх заспокоїти — такого не сталося» (газ.).
Уточненням пов'язано початок тексту із заголовком: «"Свою Україну любіть..." Саме під такою назвою розпочнеться в неділю чергове засідання клубу "Юний художник"» (газ.).
При побудові речення, абзацу, тексту слід постійно перевіряти зв'язок наступної думки з попередньою і особливо звертати увагу на вживання займенників, оскільки часто саме їх уживають неправильно. Найчастіше помилка вживання полягає в тому, що з тексту не зрозуміло, до якого слова стосується займенник, а це викривляє зміст, вносить у нього двозначність. Напр.: «У зовсім непристосованому приміщенні знаходиться молодняк великої рогатої худоби. Його (?) слід реконструювати» (газ.).
«А мала все допитується у бабусі. Де знати малій, чого такі ті очі, чого саме цієї осені, теплішої за всі на її (?) віку, почало з нею (?) таке діятись» (газ.).
Незрозумілим стає текст і тоді, коли будуються неправильні словосполучення, зокрема й займенникові: «Вони тинялися по танцмайданчику з одного кутка в інший, не знаючи, до чого себе приткнути, намагаючись утоптати хтозна-що в землю» (газ.).
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
