Складнопідрядні багаточленні речення характеризуються односторонньою змістовою і граматичною залежністю — одні частини пояснюють, інші пояснюються. Серед цих синтаксичних одиниць за структурно-змістовими ознаками виділяються речення, підрядні предикативні частини яких залежать безпосередньо від головної і зв'язуються з нею різними видами граматичного зв'язку, що визначається характером підпорядкування предикативних частин.
Складні багаточленні речення з безсполучниковим зв'язком між предикативними частинами за структурою, інтонаційною та змістовою характеристикою відрізняються від речень сполучникових і мають свої специфічні ознаки.
Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире. Два знаки — кома і крапка з комою — розділяють компоненти складного речення як засіб його графічного членування. Крапка з комою вживається в ускладнених безсполучникових реченнях з більшою кількістю компонентів, у комбінації з іншими розділовими знаками. Тире і двокрапка — семантизовані пунктуаційні знаки: вони передають відношення причини і наслідку, умови, протиставлення, пояснення, приєднання.
Частина
складних речень одночасно містить ознаки і складносурядних, і
складнопідрядних. Такий перехідний тип синтаксичного зв'язку характерний
для речень, що поєднують підрядні засоби зв'язку між предикативними
частинами і сурядні змістові відношення між ними.
Підрядна
частина складнопідрядного речення може вказувати на якісні чи кількісні
ознаки дії або стану, про які говориться в головному реченні, або ж
конкретизувати значення обставини головного речення з погляду її якісних
чи кількісних ознак і відповідати на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? Залежно від того, який відтінок значення має підрядна частина — якісний, кількісний чи порівняльний, — розрізняємо відповідно складнопідрядні речення з підрядними способу дії, з підрядними міри або ступеня, з підрядними порівняльними.
Підрядне
речення, що вказує на мету, цілеспрямованість або на призначення
відображеної в головному реченні дії чи стану, називається підрядним
реченням мети.
Складнопідрядним реченням з підрядним наслідку називається речення, підрядна частина якого вказує на наслідок того, про що говориться в головній частині.
Складне речення, підрядна частина якого вказує на умову, незважаючи на яку або всупереч якій відбувається дія, виражена в головному реченні, називається складнопідрядним реченням з підрядним допусту.
Складнопідрядним реченням із підрядним умови
називається складне речення, підрядна частина якого вказує на реальну
чи нереальну (тобто бажану або можливу) умову, за якої відбувається чи
могло б відбуватися те, про що говориться в головному реченні.
Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?
У складнопідрядних реченнях з підрядним місця підрядна частина виступає в ролі обставини місця щодо головної частини або уточнює обставину місця головної частини.
