У статті йдеться розділ мовознавства, що вивчає структуру слів, способи словотворення.

У статті йде екскурс в історію розвитку української лексикографії.

Словники є багатим джерелом вивчення культури мови народу, правил написання, вимови, добору слова тощо.

Залежно від ситуації чи контексту автори по-різному вживають фразеологічні одиниці, видозмінюючи чи залишаючи без зміни структуру і значення.

Часто нашу мову засмічують зайві слова, неточні вислови, невмотивовані словесні повтори, які називаються мовними штампами.

У статті представлені кілька класифікацій фразеологічних одиниць.

Розділ знайомить з фразеологією та її одиницями.

Розповідається про три наріччя української мови, названих діалектами.

У статті йде коротке знайомство з функціональними стилями української мови, а також зі стилістично нейтральною та стилістично забарвленою лексикою.

Пояснюються причини виходу тих чи тих слів з активного запасу в пасивний, розповідається про архаїзми та історизми.

Стаття розкриває поняття неологізми та розповідає про шляхи їх виникнення.

Стаття розповідає про те, які слова входять до активної, а які до пасивної лексики.