Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення) виражають ставлення мовця до висловленої ним думки. Вставленими називаються такі конструкції, які вживаються для доповнення, роз'яснення чи уточнення предметного змісту речення.
Обставини, виражені одиничним дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, у реченні майже завжди відокремлюються... Відокремлюються
обставини, виражені відмінковими формами іменників та прислівниками,
які мають уточнювальне та пояснювальне значення...
Відокремленими
бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового
повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними
членами.
Однорідними
можуть бути всі члени речення, якщо вони пояснюють той самий член
речення і виконують однакові синтаксичні функції. Критерії вибору
розділових знаків при них — змістові, синтаксичні, морфологічні та
фонетичні.
Однорідними звуться
члени речення, які виконують одну синтаксичну функцію, об'єднуються
однаковими синтаксичними відношеннями до того самого члена речення.
До
ускладнених речень належать такі синтаксичні конструкції: речення з
однорідними членами, речення з відокремлений членами, речення зі
звертаннями, речення зі вставними і вставленими компонентами.