До цього типу складнопідрядних речень належать речення, в яких підрядна частина виступає щодо головної в ролі обставини або уточнює обставину в головній частині.
Складнопідрядні
означальні речення, зокрема їхні підрядні частини, виконують важливу
синтаксичну функцію: зберігаючи всі ознаки підрядного речення, вони в
сучасній українській мові є одним із важливих мовно-граматичних засобів
для вираження атрибутивних відношень.
Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними належать до нерозчленованих структур, в яких підрядна частина визначається семантичною та граматичною природою пояснюваного слова головної частини.
На відміну
від складносурядних речень у складнопідрядних предикативні частини
граматично залежні одна від одної: одна з них виступає головною, а друга
— підрядною, тобто залежною від першої, підпорядкованою їй.
Характерною
ознакою складносурядних речень є те, що предикативні одиниці
поєднуються в них сполучниками сурядності, які завжди містяться тільки
між предикативними одиницями і не належать жодній з них, а всьому
реченню в цілому.
Речення,
яке складається з двох і більше предикативних частин, що утворюють
змістову, структурну та інтонаційну єдність, називається складним. У складних
реченнях чітко виступають три типи зв'язку: сурядний, підрядний і
безсполучниковий. Вони й утворюють три моделі складних речень:
складносурядні, складнопідрядні і безсполучникові.
Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення) виражають ставлення мовця до висловленої ним думки. Вставленими називаються такі конструкції, які вживаються для доповнення, роз'яснення чи уточнення предметного змісту речення.
Обставини, виражені одиничним дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, у реченні майже завжди відокремлюються... Відокремлюються
обставини, виражені відмінковими формами іменників та прислівниками,
які мають уточнювальне та пояснювальне значення...
Відокремленими
бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового
повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними
членами.
Однорідними
можуть бути всі члени речення, якщо вони пояснюють той самий член
речення і виконують однакові синтаксичні функції. Критерії вибору
розділових знаків при них — змістові, синтаксичні, морфологічні та
фонетичні.
