Можливість заміни одного сполучника іншим є одним із шляхів удосконалення форми вислову, передачі тонких нюансів думки.

Типи сполучників розрізняють за походженням (похідні й непохідні), за будовою (прості, складні, складені; парні), за характером синтаксичних зв'язків між словами чи реченнями (сурядні й підрядні).

Крім старовинних сполучників, які дістала староукраїнська мова від давньоруської, на основі прислівників, займенників, часток та давніх сполучників утворилися нові сполучники.

Сполучник є важливим граматичним засобом вираження узагальнених понять про різні зв'язки між предметами і явищами навколишньої дійсності.

Разом, окремо, через дефіс? У чи В?

Синонімія прийменникових конструкцій надзвичайно багата й різноманітна.

Прийменники сучасної української мови являють собою певну систему і класифікуються в залежності від їхнього походження, морфологічного складу та значення.

Про лексичне і граматичне значення прийменників.

Прийменник означає слово, що стоїть при імені.

Разом, окремо чи через дефіс? Одна чи дві букви Н? У яких прислівниках пишеться два дефіси?

За походженням і способом творення прислівники поділяються на первинні і вторинні.

Прислівником називається самостійна частина мови, що виражає якісну або кількісну ознаку дії чи стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки і доповнює значення дієслова, виражаючи різні обставини, за яких відбувається дія.

Про творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Помилки при використанні дієприслівникових зворотів.

Про творення дієслів дійсного, умовного, наказового способів.